Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[nivmn]

РЕГІОНАЛЬНА ПРОМИСЛОВА ПОЛІТИКА В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Ватченко О.Б., к.е.н., доцент,
профессор кафедри економіки підприємств
Дніпропетровська державна фінансова академія


Перехід країни до ринку привів до глибоких якісних змін в процеси формування регіональної промислової політики. Це відбулося завдяки відмови держави від прямого управління і регулювання економікою, підвищення економічної самостійності регіонів, посиленні ринку в розміщенні і територіальній організації продуктивних сил, зменшенні втручання держави і зростанні ролі кредиту при формуванні інвестиційних ресурсів. Соціально-економічний розвиток країни можливий тільки при проведенні серйозних перетворень в промисловості.
В Україні йдуть активні пошуки виходу з економічної і фінансової кризи. Досягнення стратегічних цілей соціально-економічного розвитку все більше залежить від своєчасних зміни у напрямках промислової політики і насамперед у її базових галузях промисловості. в першу чергу необхідна концентрація ресурсів на ряду напрямів, де є реальні передумови для успішної конкуренції.
Розвиток промисловості регіону залежить від:
- природних та природно-кліматичних умов, географічного положення, наявністю природних копалин,
- розміщення виробничих потужностей на території регіону (це все те що залишилося у спадщину з радянських часів); галузевий склад, тип виробництва, місце в технологічному процесі.
Досвід економічно розвинених країн свідчить, що економічний прогрес суспільства в основному забезпечується на базі інновацій, які є результатом з’єднання можливостей НТП з економічними потребами. Інноваційний процес здійснюється без залучення додаткових ресурсів, перш за все, в результаті повнішого використання наявного економічного і наукового потенціалу.
Аналіз нововведень і конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світовому ринку вимагає форсованого розвитку інновацій в базових галузях економіки. Прийнятною формою для цього є будь-які структури, що апробовані світовою практикою і, дозволяють сконцентрувати фінансові і матеріальні ресурси на інноваційному розвитку. Найпоширенішою і такою, що є головним економічним інструментом прискорення НТП є технополисная концепція розвитку.
Держава повинна підтримувати зусилля підприємств, які направлені на впровадження новітніх ефективних технологій і випуск продукції з високим ступенем переробки та рівнем якості.
У зв’язку з цим може виявитися вельми корисним зарубіжний досвід використання технополюсів як засобів стимулювання економіки, оновлення її за рахунок створення нового наукоємкого сектора, орієнтованого на постійну і тісну взаємодію науки і виробництва, і в той же час як одного із способів мобілізації наявних внутрішніх ресурсів конкретних регіонів.