Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[nivmns_dsfа]

ПЕДАГОГІЧНИЙ ТАКТ ЯК СКЛАДОВА ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

Козинець І.І., ст. викладач,
керівник навчально-методичного відділу
Дніпропетровська державна фінансова академія


Викладачеві належить провідна роль у формуванні і розвитку в кожній особистості професійних знань, активної життєвої позиції, громадянськості. Викладач-майстер повинен добре орієнтуватися в різноманітності педагогічних технологій, мати свою думку і вміти обґрунтовувати її, правильно оцінювати свої можливості, бути готовим до прийняття відповідальних рішень. Місія педагога – це не лише його власні інтереси, мотиви, плани, а й те, що більше за його Я [1, 23].
Сучасний викладач вищої школи має володіти високою загальною й педагогічною культурою, бути довершеним професіоналом. Професіоналізм людини в будь-якій царині багато в чому залежить від рівня сформованості майстерності [4].
Педагогічна культура – найважливіша складова професійної і загальної культури викладача, яка характеризує ступінь глибини і ґрунтовного оволодіння ним знаннями з історії педагогіки, педагогічної теорії в її постійному розвитку, вміння застосовувати ці знання самостійно, методично вмотивовано і з високою ефективністю у навчально-виховному процесі з врахуванням вікових особливостей та інтересів студентів у нерозривному зв'язку з життям.
Важливою передумовою становлення професіоналізму й педагогічної майстерності викладача вищої школи є наявність у нього необхідних соціально-педагогічних якостей і психолого-педагогічних умінь. При цьому варто зважати на те, що соціально-педагогічні якості – це результат виховного впливу на особистість сім'ї, освітньо-виховних закладів та ін.
Серед якостей особистості викладача, визначальних у процесі становлення педагогічної культури, майстерності й професіоналізму, особливо важливим є педагогічний такт (лат. tactus – дотик, відчуття).
Педагогічний такт – педагогічна якісь педагога, частина його майстерності. Педагогічний такт відрізняється від загального поняття тим, що означає не тільки якості педагога – повагу, любов до дітей, а й уміння вибрати правильний підхід до дітей, тобто – це виховуючий, дійовий засіб впливу. Це – відчуття міри в процесі спілкування з людьми з урахуванням їхнього фізичного, і передусім психічного стану. [2, 90]
Педагогічний такт ґрунтується на глибоких знаннях психології студентів, їхніх індивідуальних особливостей. "Так званий педагогічний такт, без якого вихователь, хоч би як вивчав теорію педагогіки, – писав К.Д. Ушинський, – ніколи не буде добрим вихователем-практиком, є по суті не що інше, як такт психологічний, потрібний педагогові такою ж мірою, як і літераторові, поетові, ораторові, акторові, політикові, проповідникові, і, словом, всім тим особам, які так чи інакше думають впливати на душі інших людей" .
Тактовність є свідченням сформованості педагогічної культури викладача, передумовою вияву в його душі "вільних валенсій", які притягують до нього студентів. Це чутливий інструмент попередження міжособистісних конфліктів, яскравий показник педагогічної майстерності. Оскільки навіть пересічна людина, яка сповідує засади загальнолюдської та професійної культури, повинна володіти педагогічним тактом, то викладач вищої школи в процесі спілкування зі студентами, розв'язуючи перманентні педагогічні завдання, має виявляти довершені зразки тактовності - необхідною умовою правильних взаємин між вихователем та вихованцями. [6, 63]
Складовими педагогічного такту, на думку В. П. Щербаня, є:
- психолого-педагогічна грамотність;
- педагогічна винахідливість;
- ініціативність і осмисленість дій;
- довіра і повага;
- спостережливість і уважність;
- уміння передбачати;уміння все бачити, але не все «помічати»;
- витримка і самовладання; педагогічна кмітливість;
- емоційна культура;
- вимогливість і доброзичливість;
- чуйність і милосердя.
Педагогічний такт залежить:
1) від особистих якостей вчителя, таких як воля, рішучість, сміливість, педагогічний талант, комунікативність, витримка, чесність, справедливість, тактовність;
2) його світогляду, культури, громадянської позиції та професійної майстерності. Педагогічний такт є тією основою, на якій складаються стосунки між учителем і учнем. [5,123]
Дотримуємося точки зору В. В. Ягупова, який основними ознаками педагогічного такту вважає:
- людяність без зарозумілості;
- вимогливість без брутальності та прискіпливості;
- педагогічний вплив без наказів, навіювань, попереджень, без приниження особистої гідності студента;
- вміння висловлювати розпорядження, вказівки та прохання без благання, але і без марнославства;
- вміння слухати співрозмовника, не виказуючи байдужості та вищості;
- врівноваженість, самовладання, діловий тон спілкування без дратівливості та сухості;
- простота в спілкуванні без фамільярності та панібратства; принциповість і наполегливість без упертості;
- уважність, чутливість і емпатійність без їх підкреслення;
- гумор без насмішки;
- скромність без удаваності.
Тактовний педагог володіє великим і активним запасом найрізноманітніших засобів впливу на студентів. Це і сила волі, стриманість, спостережливість, уважність, послідовність, вимогливість, кмітливість, жарт, іронія, кмітливість, гумор, усмішка, погляд, десятки відтінків голосу.
Педагогічний такт як форма взаємовідносин зі студентами визначається багатьма сторонами особистості вчителя, його переконаннями, культурою поведінки, загальною і спеціальною освітою, запасом відповідних умінь і навичок. Оволодіти педагогічним тактом, не володіючи педагогічною май стерністю загалом, неможливо. Педагогічний такт не засвоюється шляхом завчання, запам’ятовування і тренування. Він є наслідком творчості вчителя, показником гнучкості його розуму. Педагогічний такт вчителя не буває стереотипним [6, 60].
Педагогічний такт педагога повинен стати предметом спеціального вивчення і дослідження, предметом обговорення на засіданнях кафедр, вченихних радах факультктів як педагогічних, так і непедагогічних вузів.
Кожний, хто присвятив своє життя найважливішій справі людства – вихованню підростаючого покоління, повинен досконало оволодіти педагогічним тактом, одним з найважливіших компонентів педагогічної майстерності. Досконало оволодіти педагогічним тактом – це означає глибше проникнути в специфіку своєї професії, вище піднести загальний рівень навчально-виховної роботи сучасної школи [2, 95].
Отже, педагогічний такт виховується і набувається разом з педагогічною культурою і конкретно виявляється в педагогічній діяльності. Він є показником зрілості педагога як майстра своєї справи. Це сильний засіб, за допомогою якого вихованців можна перетворити на своїх спільників чи, навпаки, суперників. Педагог повинен працювати над формуванням власного педагогічного такту і постійно його вдосконалювати. Як немає межі досконалості, так і немає межі вияву різноманітних і багатогранних сторін педагогічного такту.

Література

1. Задорожна-Княгницька Л. В., Голюк О. А. Розробка теорії педагогічної майстерності у працях М. І. Демкова / Л. В. Задорожна-Княгницька, О. А. Голюк // Педагогічні науки. – 2009. – №12. - C.23.
2. Колесник Л. Педагогічний такт – основа формування педагогічної майстерності студента вищої школи / Л. Колесник // Психологічно-педагогічні проблеми сільської школи. – 2010. - №35. – С.90.
3. Сащак Н. І. Складники педагогічної майстерності викладача / Н.І. Сащак // Науково-інформаційний вісник. – 2010. - №1. – С.108.
4. Тягнирядно Є. В. Особливості педагогічної майстерності викладача ВНЗ МВС України [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pspo/2010_30_1/Tyagni80.pdf
5. Федорова Л. Г. Структурна модель педагогічного такту майбутнього вчителя початкової школи / Федорова Л. Г. // Педагогічні науки. – 2009. – С.123.
6. Фоміна О. А. Формування педагогічної культури як однієї зі складових професіоналізму викладача вищого навчального закладу / О.А. Фоміна // Вісник Донецького інституту соціальної освіти. – 2010. - №6. – С. 59.