Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[nivmns_dsfа]

Волошенюк В.В., асистент,
ДВНЗ «Національний гірничий університет»

ПРОЕКТНЕ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ ГІРНИЧОДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗАСАДАХ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Одним з важливих етапів управління як процесу, орієнтованого на досягнення поставлених цілей, є впровадження конкретного заходу. На додаток до процедур визначення цілей господарювання підприємства, способів їх досягнення та припустимості альтернатив за багатьма обмеженнями (характеристики персоналу, вмотивованість, наявність та доступність ресурсів тощо), підґрунтя ефективної реалізації конкретного заходу становить організація виконуваних робіт. Такі підходи правомірні в багатьох випадках, але, за умов наявності великої кількості осіб, зацікавлених в діяльності підприємства, набувають більшої актуальності завдання з узгодження протилежних та різноманітних суспільних потреб. Тому, потребують подальших досліджень способи організації захисту економічних інтересів гірничодобувних підприємств при впровадженні ними стратегічних рішень в середовищі зі змінними регуляторними важелями щодо забезпечення раціональності природокористування.
Кожне управлінське рішення економічного або екологічного характеру на гірничодобувному підприємстві потребує виконання певної кількості пов’язаних між собою заходів, які можуть бути представлені у вигляді комплексної програми. Наприклад, важливе місце в діяльності гірничодобувного підприємства займають роботи з відновлення порушених земель. В даному випадку рекультивація є процесом, в межах якого здійснюють окремі взаємопов’язані проекти (гірничотехнічна або біологічна рекультивація ділянки) та роботи (зняття/нанесення родючого шару ґрунту, планування поверхні ділянки тощо). Тому, фокусування уваги менеджерів підприємства на рекультивації як на процесі або як проекті визначатиме зміст та особливості фактичної природоохоронної діяльності (табл. 1).
Процесний підхід є невизначеним в часі та залежним від багатьох чинників різного ступеня структуризації (вивченість, розуміння проблеми та способів її вирішення). Проектний підхід є більш конкретним та таким, що зобов’язує суб’єктів виконувати заплановані роботи в чітко означені строки. Загальні принципи рекультивації та конкретні вимоги до природокористувачів щодо компенсації втрат, пов’язаних з погіршенням якісних характеристик земель, обумовлюють різну реакцію гірничодобувного підприємства на потреби відповідального використання природних ресурсів.


Таблиця 1
Принципові управлінські підходи до природоохоронної діяльності гірничодобувного підприємства
Орієнтир Мета Зміст Особливості
Процес рекультивація порушених земель політика підпри-ємства стосовно відновлення по-рушених земель - залежність від наявності ре-сурсів;
- змінна вмотивованість до повного відновлення; варіати-вність термінів та змісту робіт.
Проект гірничо-техні-чна ре культи-вація ділянки цільові параме-три відновлення земель - визначеність обсягів якості, строків, вартості робіт та від-повідальних суб’єктів;
- фіксація кількісних парамет-рів проектів.

Додаткові витрати та результати проектів, визначених відповідно до природоохоронної політики гірничодобувного підприємства, будуть змінювати економічні показники екологізації виробництва (рис. 1). Ініціювання тих або інших проектів з раціонального та ощадливого використання земельних ресурсів буде обумовлена як зовнішніми, так й внутрішніми чинниками.


Рис. 1. Економічні оцінки діяльності гірничодобувних підприємств в умовах мотивації до раціонального природокористування

З урахуванням результатів оцінки природоохоронних проектів (окремо та в сукупності) будуть скореговані економічні результати господарювання гірничодобувного підприємства в цілому, що обумовлюватиме доцільність його економічної стратегії, визначеної на підставі аналізу попиту на корисні копалини та доступних технологій ведення виробництва. Наприклад, виконання програми екологізації виробництва, передбачає, зокрема, процес зменшення площ деградованих земель та відновлення земель, порушених гірничими розробками. Кожен з процесів має власні критерії кількісної оцінки, способи досягнення та повинен трансформуватись в окремі проекти (П1, П2). Таким чином, гірничодобувне підприємство бере на себе відповідальність за виконання процесів на основі яких має бути складений комплекс конкретних проектів з екологізації виробництва.
Важливою особливістю проектного підходу є розуміння залежності кінцевих результатів від ефективності проміжних робіт та заходів, що забезпечують діяльність. Методом планування робіт в такому випадку слід обирати декомпозицію для побудови дерева цілей, що надасть можливість узгодити окремі роботи в часі та за ресурсами (субпроекти: П11, П12, П21, П22). Наявність того або іншого процесу в програмі екологізації обумовлена суспільним науково-технічним прогресом та, зокрема, спроможністю конкретного підприємства залучати його здобутки для вирішення власних господарських завдань. Відсутність потенційного проекту в переліку цільових заходів підприємства утворює підстави для перегляду суб’єктами зовнішнього середовища ставлення до підприємства як до відповідального природокористувача.
Таким чином, підґрунтя економічної ефективності діяльності гірничодобувного підприємства при виконанні програми з екологізації може бути сформоване за наступними альтернативами: природоохоронні проекти в межах власних ресурсів; спільне планування та виконання проектів групою зацікавлених сторін; переважна увага підприємства на екологізацію як процес з урахуванням ситуативних обставин при плануванні відповідної діяльності; концентрація уваги на конкретних результатах в межах проектного підходу до управління. Наведені альтернативи можуть бути скомбіновані, а також виключати одна одну. Забезпечення проектів ресурсами передбачає не лише достатній обсяг інвестицій (мобілізаційний аспект), але й потенціал відповідальних суб’єктів щодо їх цільового використання (експлуатаційний аспект).