Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[НДВ Секція 1]

РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СТРАХУВАННЯ – ПРИТАМАННІСТЬ РИЗИКІВ

Герасименко Н.А.,
консультант з наукових питань Проекту розвитку агрострахування в Україні, МФК, аспірант
Жемойда О.В., к.е.н., доцент
Національний Університет Біоресурсів та Природокористування, м. Київ, Україна
natali_gerasimenko@ukr.net
alzhemoyda@gmail.com

Однією з найбільш гострих проблем в АПК є захист врожаю сільськогосподарських культур, за допомогою якого певною мірою можна стабілізувати економіку самих господарств, агропромисловий комплекс та й економіку держави в цілому.
Сільське господарство розглядається нами як господарська діяльність із підвищеним рівнем ризику, оскільки для нього характерні нееластичність попиту та короткий термін постачання, а також уразливість природних катаклізмів.
В основу нашого дослідження була покладена існуюча різноманітність природно-кліматичних ризиків, притаманних сільськогосподарському виробництву України. Для оцінки рівня ризикованості ведення виробничої діяльності ми пропонуємо провести ранжування регіонів за ступенем залежності від наступних природнокліматичних умов – граду, посухи, пожежі, приморозків, та злив. Оцінюючи ступінь впливу кожної з цих умов, пропонуємо використовувати шкалу від 1 до 10 у залежності від зважених показників за останні 10 років. Наступним етапом дослідження являється формування зведеного рейтингу ризикованості агропродовольчого виробництва (відповідно по галузях). За основу наших розрахунків були взяті дані, наведені у звіті по Проекту Європейського Союзу «Управління ризиками сільськогосподарського виробництва» .
Регіональні особливості суттєво впливають на розміщення виробництва продукції рослинництва (спеціалізація областей розглядається нами на основі існуючої класифікації ). Кожен регіон країни характеризується спеціалізацією і складно-пропорційним розвитком ділової активності населення. Територіальні і соціально-економічні параметри спеціалізації регіонів України відображають роль кожної області в розвитку сільського господарства останніми роками. Щодо регіонального розвитку сільського господарства, Київська, Дніпропетровська, Харківська, Донецька і Вінницька області залишаються головними виробниками сільськогосподарської продукції. Ці області виробляють найбільшу частку зернових культур, в межах ось 5,4-6,3% валового виробництва в Україні. Найбільший об'єм виробництва продукції тваринництва належить Київській, Львівській і Одеській областям.
Найбільш важливим, на нашу думку, в процесі формування підходів до страхування, є постановка завдань і формування підходів до їх досягнення. При цьому важливо враховувати специфічні особливості господарювання, існування та притаманність ризиків та способи їх мінімізації.
Під час дослідження була здійснена спроба дослідити значимість окремих ризиків для сільськогосподарських товаровиробників.
В Україні ринок страхування динамічно розвивається. За даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, станом на кінець першого півріччя 2008 року в Україні працювало 469 страхових компаній, у тому числі 72 компанії зі страхування життя. Ринок стабільно зростає, приріст кількості договорів у 2007 році в порівнянні з 2006 роком склав 19,2%, сума страхових премій у 2007 році зросла на 30,2% до 18 млрд. грн. (3,9 млрд. доларів США). Рівень валових виплат торік склав 24,5% (за загальним портфелем). Ринок ризикового страхування є високо-конкурентним з низьким рівнем монополізації (в 1-у півріччі 2008 року частка валових премій перших 3 страховиків склала 10,8%, частка перших 50 страховиків – 71,7%).
По результатах дослідження, найбільш значимими ризиками для аграріїв є посуха, вимерзання, град, заморозки та зливи, а такі ризики як землетрус, лавина або земельний зсув зустрічаються достатньо рідко.
Для різних регіонів України притаманні різні природні ризики. Це, безперечно, враховують як страхові компанії так і виробники сільгосппродукції. Серед основних показників, які прийняті за критерії оцінки в нашому дослідженні (існування та притаманність природнокліматичних катаклізмів різним регіонам України) найбільша увага приділена імовірності втрат сільськогосподарських виробників від ураження градом, зливами, посухами, пожежами та заморозками.
Загальний рейтинг регіонів України за ступенем схильності до різного роду природно-кліматичних явищ, з якими пов’язані можливі втрати в сільському господарстві вказує на те, що найбільш ризикованими з точки зору схильності до виникнення різного роду природно-кліматичних катаклізмів, а отже і загрози втрат для сільськогосподарських виробників являються АР Крим, Закарпатська, Івано-Франківська та Миколаївська області України. Однак, при цьому враховано лише потенційну схильність до виникнення природно-кліматичних катаклізмів, оскільки ми не враховуємо таких чинників, як наприклад середньорічні температури, кількість опадів, суми ефективних температур, тощо. Тому такий рейтинг може бути використаний, в першу чергу, для оцінки ступеня ризику ведення сільськогосподарського виробництва в регіонах України.
Також, для більш чіткого формування об’єктивної картини можливих втрат сільськогосподарської продукції в наслідок дії тих, чи інших природних факторів необхідно враховувати їх системний (масштабний) характер. Отже ми вважаємо за доцільне використовувати коригуючий «коефіцієнт об’єму збитків».
Вищевикладене свідчить з одного боку про необхідність оптимізації страхових продуктів страховиків а з іншого – про необхідність проведення відповідної інформаційно-просвітницької та навчальної кампанії, в результаті якої сільськогосподарські товаровиробники зможуть чітко оцінювати існування ризиків в процесі господарської діяльності та адекватно обирати шляхи їх мінімізації.
Висновки: Проведене дослідження свідчить про те, що регіонами, які найбільш схильні до зазнання масштабних збитків внаслідок дії природних катаклізмів є Херсонська та Черкаська області а також Автономна Республіка Крим. Враховуючи результати проведеного дослідження запропонована методика може використовуватися суб’єктами аграрного ринку та ринку страхових послуг для вдосконалення системи управління ризиками в сільському господарстві та створення нових, адекватних потребам, страхових продуктів. Крім того, дане дослідження може бути використане як елемент інформаційно-просвітницької та навчальної кампанії популяризації страхування в сільському господарстві.