Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[НДВ Секція 1]

ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ ТА ЇЇ МІСЦЕ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Цвіла І.Ю.
Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана
blossomly@mail.ru

В сучасних умовах особливу роль відіграє система безпеки держави, зокрема — фінансової, як базової складової економічної безпеки країни. Це зумовлено лібералізацією зовнішньоекономічних зв'язків, посиленням фінансової глобалізації, послабленням державного контролю за розвитком грошово-кредитних відносин, зростанням міжнародної мобільності капіталу та особливо підвищенням значення валют них відносин і посиленням впливу валютної сфери на процеси, що відбуваються в реальному секторі економіки.
Забезпечення фінансової безпеки держави особливо актуально для країн з транзитивною економікою, в яких система державних фінансів не є досить стійкою. Передусім це стосується України.
Незважаючи на значну кількість публікацій, фундаментального пояснення категорії "фінансова безпека" так і не зроблено. Автор статті погоджується зі своєрідною позицією вітчизняних науковців В.Шлемка та І.Бінька, які розглядають фінансову без пеку як стан фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджет ної, податкової систем, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання.
Необхідно зауважити, що, на думку автора, гарантування фінансової безпеки передбачає дуже багато елементів, зокрема і захищеність фінансових інтересів на всіх рівнях фінансових відносин, і певний рівень фінансової незалежності, стабільності і стійкості фінансової системи країни, і здатність фінансової системи держави забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи, і стале економічне зростання. Все це потребує усунення наявних і потенційних загроз, котрі прийнято класифікувати як зовнішні і внутрішні.
Украй негативно на забезпеченні національної безпеки України позначається хибна практика щорічного несвоєчасного прийняття Державного бюджету. Тому важливо законодавчо чітко регламентувати процедуру підготовки та прийняття Державного бюджету і передбачити відповідальність посадових осіб за зрив бюджетного процесу.
Одним із най важливіших індикаторів фінансової без пеки є валютно-курсова політика дер жави. Валютний курс, здійснюючи вплив на торговельний і платіжний баланс, рівень зовнішньої заборгованості, темпи інфляції тощо, є вагомим компонентом економічної безпеки, зокрема її фінансової складової. Це потребує вдосконалення валютного законодавства та про ведення валютно-курсової політики, яка в змозі збалансувати реальний попит на іноземну валюту з її пропозицією, урівноважити торговельний баланс і рахунок, що відображає операції з капіталом, сприяти зростанню конкуренто спроможності українських товаровиробників на світових ринках, зниженню інфляції та нагромадженню валютних резервів.
Треба також зазначити, що вкрай загрозливих масштабів сягнуло вивезення за кордон українського капіталу і набуло масового некерованого характеру. Нині доцільно обмежити вивезення українського капіталу за кордон, за винятком реалізації проектів, що сприяють просуванню вітчизняних товарів та послуг на зовнішні ринки.
Важливим напрямом підвищення фінансової безпеки України є протидія доларизації грошової сфери нашої краї ни. Виходом із цієї ситуації могло б стати прийняття не щорічних, а п'ятирічних бюджетів, які б виступали гарантами незмінності бюджетної політики хоча б в середньостроковій перспективі.
Глобалізація економічного життя та інтернаціоналізація фінансових ринків зумовлюють актуальність протидії відмиванню коштів злочинного походження. Аналіз стану справ дає підстави зробити висновок, що державна політика протидії відмиванню коштів в Україні має проводитися за такими окремими напрямами:
1) недопущення відмивання кримінальних коштів, отриманих від наркобізнесу, незаконної торгівлі зброєю, людьми, фінансових махінацій, у т. ч. банківських шахрайств, обманів під час здійснення операцій з цінними паперами, розкрадання державних коштів, проведення тіньової приватизації;
2) запобігання тінізації економічного життя, в т. ч. приховуванню від надмірного оподаткування легально отриманих коштів.
Найочевиднішим негативом фінансової глобалізації для національних економік є зростання небезпеки перекидання на країну світових фінансових криз. Досвід останнього десятиліття показує, що в умовах глобалізації фінансові кризи, що ви никають в окремих країнах, нерідко набувають епідемічного характеру, заражуючи недугою інші країни. Зазначені загрози в сукупності здатні підірвати фінансовий суверенітет країни з невисоким рівнем економічного розвитку, до яких належить і Україна. Це означатиме залежність від світових фінансових донорів, фінансове підпорядкування розвиненим країнам. Тому потрібно підтримувати на високому рівні фінансову безпеку держави.
Проведений аналіз дає змогу дійти висновку про те, що вихід країни на світові фінансові ринки в умовах фінансової глобалізації є складним і небезпечним процесом. Тому кожен крок на цьому шляху має бути ретельно вивіреним. Це потребує підготовки кваліфікованих та обізнаних із світовим досвідом і правилами фінансистів на всіх рівнях, починаючи від фірми й закінчуючи центральними держав ними органами. Однак головна роль належить державі, її грамотній фінансовій політиці. І доки в Україні не буде забезпечена політична стабільність, важко очікувати стабільного економічного зростання та підвищення життєвого рівня населення. А в цьому і реалізуються заходи держави, спрямовані на забезпечення належної фінансової безпеки країни.

[Nataliya]

Чим загрожує монополізація окремих сфер економіки в Україні її фінансовій безпеці? І як цього можна уникнути в умовах завуальованої монополізації? Дякую.

[Olga]

Чи не було б доцільним доповнити визначення терміну "фінансова безпека держави" тезою про необхідність збалансування її зовнішньої політики?

[Olga Vladim]

У сучасних умовах які фактори є більш загрозливими для фінансової безпеки України:
- внутрішні чи зовнішні,
- економічні чи політичні,
- макро- чи мікроекономічні?
Дякую

[Irina]

[Irina]

[Irina]