Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[Секція 1]

СУТЬ МІЖНАРОДНИХ ПРАВИЛ ТЛУМАЧЕННЯ ТОРГІВЕЛЬНИХ ТЕРМІНІВ ІНКОТЕРМС ТА ПРОБЛЕМИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ

Дутчак Н.М.
Буковинська державна фінансова академія
Nina.Dutchak@rambler.ru


Найчастіше сторони, що укладають контракти у сфері міжнародного товарообігу, незнайомі з різною практикою ведення торгівлі у відповідних країнах, з особливостями національного законодавства, звичая¬ми ділового обороту. Саме тому виникла необхідність уніфікації певних правил. З цією метою Міжнарод¬ною торговельною палатою була проведена робота щодо узагальнення умов поставки товару й у 1936 році вперше був опублікований звід міжнародних правил для точного визначення торговельних термінів. Ці правила стали відомі як Інкотермс 1936 року, створені з метою розв'язання непорозумінь, розбіжностей при веденні міжнародної торгівлі. Але торговельні відносини між країнами постійно зазнають змін, відповідно, і Інкотермс 1936 р. поступово набували виправлень і доповнень (у 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 роках і в останній редакції 2000 року) для приведення їх у відповідність із сучасною практикою міжна¬родної торгівлі.
По своїй суті Правила ІНКОТЕРМС є систематизованим зводом ряду міжнародних торговельних порядків. Правила містять у собі уніфіковані умови з чотирьох груп, що відрізняються між собою, починаючи з термінів, відповідно до яких продавець тільки надає покупцю товар на своїй території, друга група передбачає обов'язок продавця передати товар перевізникові, призначеному покупцем, третя група передбачає умови щодо обов'язку продавця поставити товар покупцю, але без ризику втрати або ушко¬дження товару, закінчуючи умовами, за яких продавець повинен нести усі витрати (перевезення, сплати мита, митне оформлення) і ризики, необхідні для доставки товару в країну призначення.
Застосування термінів ІНКОТЕРМС українськими господарюючими суб'єктами, у взаємовідносинах із їх іноземними контрагентами спрощує укладання й узгодження торгових договорів, сприяє однаковому розумінню і тлумаченню умов постачання товарів, незважаючи на можливі різниці між законодавством України і законодавством країни контрагента українського суб'єкта господарювання.
Передмова до правил Інкотермс у редакції 2000 р. визначає сферу застосування: Інкотермс від по¬чатку завжди призначалися для застосування при продажу товарів, що поставляються через національні кордони, тобто вони є міжнародними торговельними термінами". За своєю природою Дані правила є диспози¬тивними у застосуванні: сторони договірних правовідносин мають право, але у жодному випадку не є зо¬бов'язаними застосовувати їх. Це підтверджує ст. 4 Інкотермс у редакції 2000 p., у якій зазначено, що засто¬сування Правил є можливим у тих випадках, коли є наявним намір сторін це робити. Також це підтверджує статус розробника і видавця Правил Інкотермс - Міжнародної торговельної палати, що є неурядовою організацією, яка об’єднує суб'єктів приватного права [3]. Але в Україні виникла проблема стосовно застосування цих Пра¬вил. При прийнятті Господарського кодексу законодавець визначив застосування Правил Інкотермс як істотну умову, зазначивши у ч. 4 ст. 265: "умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс", що, в свою чергу, значно обмежило права сторін на захист своїх інтересів, оскільки хоча Правила і передбачають певні умови договору, але це не є вичерпним переліком [1]. Так, наприклад, досить широке коло відносин в Інкотермс взагалі не розглядається - передача права володіння, інші відносини власності, не передбачається жодних наслідків порушення дого¬вору і звільнення від відповідальності внаслідок різних перешкод. Ці питання повинні вирішуватися іншими умовами договору купівлі-продажу і відповідними законами. Таким чином, відбувається значне звуження повноважень сторін, порушується принцип свободи договору як один із базових принципів приватно правових відносин. Також це створює суперечність у чинному законодавстві. Цивільний кодекс проголошу у ст. 6 та ст. 627 "свободу договору", а Господарський кодекс, в свою чергу, обмежує це право [2]. Можливість відступу від положень того чи іншого терміна не заборонена, але визначення і закріплення такої можливості у Господарському Кодексі також немає. Існування багатьох редакцій Інкотермс на практиці також створює проблеми при застосуванні сторонами різних редакцій і неузгодження цього питання заздалегідь. Тому використання Правил Інкотермс внутрішньо економічних відносинах є ризиковим і для уникнення можливих проблем необхідним є більш детальне визначення і роз’яснення термінів і правил їх застосування на нормативному рівні.

Список використаної літератури:
1. Господарський Кодекс України - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-15;
2. Цивільний Кодекс України - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=435-15;
3. http://www.ukroil.com.ua/useful/incoterms/;
4. http://www.atika.belhost.by/inkoterms/cfr.htm.