Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[Секція 1]

ВАЛЮТНИЙ КОНТРОЛЬ В СИСТЕМІ ЗАСОБІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Іллін Д. В., студент
Дніпропетровська державна фінансова академія


За сучасних умов світової кризи зовнішньоекономічна діяльність є важливою складовою, яка фор¬мує структуру, динаміку, стійкість національної економіки. На сьогоднішній день жодна держава у світі не може успішно розвиватися без ефективної системи зовнішньоекономічних відносин, що дозволя¬ють інтегруватися у світове господарство. У цих умовах особливого значення набуває державне регулювання зовніш¬ньоекономічної діяльності, зокрема одна з основних її складових - валютний контроль.
Практичні приклади застосування державою контролю у валютній сфері можна знайти в істори¬чних розвідках про товарно-грошові відносини-усіх часів і народів. Заходи валютного контролю почали широко вживати для захисту від впли¬ву процесів, що відбувалися на світовому ринку, від експансії країн-конкурентів зі стійкішими валюта¬ми. Вони знайшли своє відображення у трьохрівневій системі конвертованості національних валют, яка існувала у 20-30-ті роки XX століття: золотомонетний стандарт (США), золотозліпковий стандарт (Великобританія, Франція, Японія) та золотодевізний стандарт (Німеччина, Австрія, Фінляндія тощо).
Мета і засоби валютного контролю постійно змінюються залежно від стану національної економіки, ступеня розвитку фінансово-банківської системи країни та рівня її інтеграції в загальносвітові ринки. Заходи валютного контролю не можуть високоефективно проводитися окремо від інших методів державного регулювання економіки і повинні кореспондувати з довготерміновою метою загальноекономічного роз¬витку країни.
На сьогоднішній день загальна тенденція розвитку контролю за рухом валютної готівки полягає у поступовому збільшенні суми, дозволеної для експорту та декларування готівки, що імпортується (з можливістю вимоги про підтвердження їх легального походження або обмежень щодо використання всередині країни).
В Україні необхідність введення жорстких норм валютного контролю виникла ще у кінці 1980-х років за часів існування колишнього СРСР. Тоді відбувалась значна децентралізація зовнішньоеконо¬мічної діяльності, завдяки чому більшість суб'єктів господарювання отримали можливість виходу на зовнішні ринки. Одночасно спостерігалось швидке зростання кількості комерційних банків, уповнова¬жених здійснювати операції з валютними цінностями. У зв'язку з цим у травні 1991 року був прийнятий Закон СРСР "Про валютне регулювання і валютний контроль". Він передбачав орієнтацію системи ва¬лютного контролю на банківський контроль, що базується на розумінні валютного обігу як частини грошового обігу країни, а не якоїсь особливої сфери, яку може контролювати абсолютно автономний орган. Такий механізм розглядається як певна впорядкована сукупність способів, прийомів та методів практичної реалізації завдань валютного контролю.
Дослідження системи банківського валютного контролю в Україні та аналіз її короткої історії да¬ють підстави зробити висновок про те, що він закономірно проходить три етапи розвитку:
— становлення національної системи валютного контролю;
— пристосування національної системи валютного контролю до умов інтернаціоналізації еконо¬мічних зв'язків;
— модифікація системи валютного контролю в умовах глобалізації міжнародних фінансових від¬носин.
Кожен з цих етапів має свої ендогенні та екзогенні складові. Причому зростання значення остан¬ніх на другому та третьому етапах зовсім не означає, що вони не відповідають внутрішнім потребам розвитку національного ринку. Звісно, що перехід до вирішення завдань третього етапу вирішальною мірою залежить від ступеня участі країни у глобалізаційних процесах.
Відсутність у нашій економічній науці теоретичного обґрунтування вибору тієї чи іншої моделі валютного контролю, її наслідків та взаємозв'язку усіх елементів ринкової ЄКОІНОМІКИ повною мірою на¬лежить до проблем його організації. Це стало однією з причин збереження суперечності між тенденці¬єю до поширення заходів жорсткого валютного контролю з боку держави (мети першого етапу розвит¬ку) та необхідністю його лібералізації з метою пожвавлення ділової активності і глибшої інтеграції до світових фінансових та товарних ринків (мета другого етапу). Ця суперечність зумовлена, як політич¬ними, так й економічними причинами. Наявність такої суперечності накладає свій відбиток і на проце¬си нового етапу. Виходячи з цього, передусім необхідно зрозуміти, що питання лібералізації валютно¬го контролю залишається невирішеною проблемою другого етапу і відсутність чіткої державної позиції щодо цього питання може призвести до виникнення суперечностей уже між завданнями третього ета¬пу та невирішеністю завдань другого етапу.
Таким чином, загальним напрямком модифікації системи банківського валютного контролю в Україні має стати оріє¬нтація на швидку адаптацію до сучасних вимог та стандартів світової валютної системи з урахуванням процесу глобалізації та його впливу на функціонування фінансових ринків.