Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[Секція №6]

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

Гарахно О. Ю., ОКР «Магістр»
Полтавська державна аграрна академія


Бюджетні установи, як неприбуткові організації в фінансово-господарській діяльності мають певні особливості, що впливають на методологію бухгалтерського обліку бюджетних установ. Бюджетні установи, як і інші суб’єкти господарювання здійснюють певну діяльність. Проте діяльність бюджетних установ має характерну особливість: надання послуг. Для надання послуг різного характеру бюджетні установи повинні мати насамперед засоби праці, оскільки саме вони є визначальним істотним елементом у процесі надання послуг. У бухгалтерському обліку бюджетних установ засоби праці виокремлюються в самостійний об’єкт обліку, що має назву «необоротні активи». Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про необоротні активи визначені в Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженій Державним казначейством України (далі – ДКУ) від 17.07.2000 р. № 64.
Необоротні активи бюджетних установ представлені основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами та нематеріальними активами. Особливістю необоротних активів є багаторазове їх використання в процесі повсякденної діяльності, збереження початкового зовнішнього вигляду (форми) протягом тривалого періоду, який перевищує один рік. Під впливом зовнішніх умов вони зношуються і протягом нормативного терміну переносять свою первісну вартість на кінцевий результат діяльності установи, а з цього випливає, що від правильності формування первісної вартості, залежить кінцевий результат діяльності установи. Основні засоби – це необоротні активи, що мають матеріальну форму і вартість яких становить понад 1000 гривень за одиницю (комплект). Надходження основних засобів у бюджетних установах може здійснюватися декількома шляхами, серед яких придбання та безоплатне отримання(гуманітарна допомога). Однією з особливостей придбання активів бюджетною установою є обов’язкове здійснення закупівлі шляхом проведення тендерних торгів, тобто здійснення конкурентного вибору учасників – постачальників з метою визначення переможця торгів (тендера) із дотриманням встановленого законодавством порядку. Застосування таких процедур для придбання цінностей бюджетною установою зумовлене необхідністю цільового витрачання коштів бюджету відповідного рівня. Процес проведення торгів регулює Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 921. Ще одним із джерел надходження основних засобів до бюджетної установи є отримання безоплатної допомоги. Згідно із Законом України « Про гуманітарну допомогу » від 22.10.1999 р. № 1192-ХІУ, безоплатна допомога (пересилка, виконання робіт, надання послуг) — це надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної. Підставою для започаткування процедури визнання допомоги гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання. Підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач допомоги має такі самі права на її використання, як і набувач гуманітарної допомоги. Важливо зазначити, що гуманітарна допомога у вигляді робіт, надання послуг, у грошовій або натуральній формі (крім підакцизних товарів), яка надається, ввозиться, пересилається в Україну, звільняється від оподаткування. Не менш важливою і актуальною є проблема ведення обліку нарахування зносу в бюджетних організаціях. Відповідно до Інструкції з обліку необоротних активів № 64 на основні засоби установ і організацій, утримуваних за рахунок бюджетних коштів, на відміну від комерційних підприємств, амортизаційні відрахування не нараховуються, а проводиться нарахування зносу в останній робочий день за рік. Причому знос нараховується за повний календарний рік незалежно від дати їх надходження. Знос - це втрата об'єктом необоротних активів фізичних якостей або техніко-економічних властивостей, а внаслідок цього - і вартості. В бюджетних установах, на відміну від інших підприємств, для нарахування зносу основні засоби поділені на 3 групи (комерційні підприємства 4 групи). Норми зносу встановлюються у відсотках до первісної вартості кожної групи необоротних активів на кінець звітного року: 1 група – 5%, 2 група – 25% і 3 група – 15%. Нарахування зносу припиняється в разі досягнення нульової залишкової вартості основних засобів. Такий порядок викликає необхідність постійного контролю за залишковою вартістю основних засобів. Знос, нарахований на об’єкти в розмірі 100% балансової вартості, не може бути підставою для їх списання.
Таким чином, питання обліку основних засобів бюджетних установ та особливості його ведення є досить актуальними на сучасному етапі господарювання. Явною є проблема нарахування зносу на основні засоби бюджетних установ за нормами, встановленими на сьогодні, що призводить до того, що повне нарахування зносу виникає раніше, ніж основні засоби вислужують встановлені строки їх експлуатації. У результаті цього в бухгалтерському обліку та формах фінансової звітності необоротні активи відображаються за нульовою вартістю, що не відповідає фактичній вартості майна бюджетних установ. На нашу думку, слід переглянути питання нарахування зносу на основні засоби в бюджетних установах і внести деякі зміни до Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженій ДКУ від 17.07.2000 р. № 64.