Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[Секція №6]

ОЦІНКА СТАНУ ФАКТОРІВ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ МАКРОСЕРЕДОВИЩА ТА ЇХ ВПЛИВ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ПІДПРИЄМСТВА (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Кісіль М.Ю., аспірант
«Класичний Приватний Університет»


Макросередовище підприємства являє собою сукупність факторів, які мають прямий чи опосередкований вплив на діяльність підприємства. Тому одним з найважливіших завдань при побудові стратегічного плану діяльності підприємства являється максимально враховувати вплив факторів макросередовища на діяльність сільськогосподарського підприємства. При цьому найбільш складним завданням є визначення впливу факторів соціального розвитку макросередовища, так як описати вплив даних факторів на розвиток економіки підприємства досить складно тому що, вплив факторів являється непрямим, проте досить вагомим. Прикладом такого впливу являється міграція населення та зменшення сільського населення (в Дніпропетровській області в 2007 р. збільшення міського населення в порівнянні з 2006 р. склало 0,1 %), зменшення щільності населення (в Дніпропетровській області в 2007 р. щільність населення зменшилась на 1 особу у розрахунку на 1 км2) і т.д.
Для проведення аналізу стану факторів соціального розвитку можна використовувати метод рейтингових оцінок факторів впливу на соціальний розвиток суспільства. При цьому в основу методу покладено метод порівняння результату окремого показника, який був отриманий в районі, з результатами даного показника, який був отриманий в інших районах. Аналізуючи стан факторів соціального середовища сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області, потрібно відмітити, що найкращі показники розвитку соціального середовища за результатами оцінювання сфери охорони здоров’я та сфери освіти в 2007 р. має Юр’ївський район, який в рейтингу районів посів перше місце (в рейтингу факторів охорони здоров’я та освіти населення району – 3 місце). Найгірші показники розвитку соціальної сфери має Петриківський район, який в рейтингу освіти населення посів 13 місце, в рейтингу охорони здоров’я населення – 16 місце. Слід відмітити, що навіть в районі, який посів перше місце за результатами оцінювання рівня соціального розвитку спостерігається перевищення смертності над народжуваністю: в Юр’ївському районі рівень природного вибуття населення складає 6,9 осіб в розрахунку на 1000 осіб наявного населення, в Петриківському районі – 11,3 особи на 1000 наявного населення. При цьому найменший рівень природного вибуття населення в 2007 р. спостерігається тільки в Дніпропетровському районі (5,4 особи у розрахунку на 1000 осіб наявного населення). Говорячи про показники рівня освіти населення районів, потрібно відзначити, що найкращі показники факторів освіти населення району має Межівський район, який посів перше місце рейтингу освіти населення, проте за рахунок того, що район зайняв 12 місце в рейтингу охорони здоров’я в загальному рейтингу соціальних факторів за результатами 2007р. він опинився на 7 сходинці. Потрібно відмітити, те що Межівський район за результатами 2007 р. посів 20 місце в рейтингу забезпеченості населення місцями в лікарні (57,1 місце на 10 тис. чоловік населення), при цьому в Юр’ївському районі рівень забезпеченості населення лікарняними ліжками складає 70,1 місце у розрахунку на 10 тис. чоловік населення. Проте найкращі показники забезпеченості населення місцями в лікарнях має П’ятихатський район: 78,4 місця у розрахунку на 10 тис. населення.
Виходячи з вищесказаного потрібно відзначити те, що врахувати вплив окремих факторів на діяльність підприємства досить складно, при цьому динаміка факторів соціального розвитку та забезпечення існування суспільства впливає на підприємство поступово. Тобто, на відміну від динаміки економічних факторів макросередовища, зміна яких завжди тягне за собою невідворотні зміни в діяльності підприємства, вплив факторів соціального розвитку на підприємство буде виявлятися в майбутньому. При цьому перше, що відчує сільськогосподарське підприємство на собі, це недостатня забезпеченість виробництва молодими, кваліфікованими кадрами, на яке підприємство зреагувати вчасно не зможе без відсутнього плану дій по згладженню негативного впливу даного фактору.
Потрібно відзначити те, що сільськогосподарські підприємства мають незначний вплив на зміни в зовнішньому середовищі (макросередовищі), тому для збереження позиції підприємства на ринку та забезпечення подальшого існування сільськогосподарського підприємства доцільним є впровадження наступних заходів: - створення сприятливих умов праці робітників господарства та залучення молодого персоналу; - на базі підприємства створити базу по підготовці спеціалістів всіх рівнів; - при плануванні на перспективу враховувати за допомогою поправочного коефіцієнта на соціальні фактори, який базується на розрахунку рейтингу району, в якому існує підприємство, можливі зміни споживчого попиту та трудових ресурсів; - впровадження ефективної системи преміювань та заохочень робітників підприємства; - на рівні селищної та районної ради ініціювати створення ініціативних груп по аналізу факторів соціального розвитку населення району та засобів усунення можливих негативних наслідків.
Література:
1. Державний комітет статистики України. Головне управління статистики у Дніпропетровській області. Статистичний щорічник у Дніпропетровській області за 2007 рік. Відповідальна за випуск Почиталіна І.В.
2. Суханов С. Стратегический анализ внешней и внутренней среды компании: шаг за шагом. Антикризисный менеджмент. К. – 2005. - №1. – с.10 – 17