Форум Дніпропетровської державної фінансової академії
Форум присвячений вступу, навчанню, подіям яки відбуваються у Дніпропетровської державної фінансової академії, проведення Інтернет конференції, працевлаштуванню студентів академії, співпраці з партнерами.
Написане: понеділок листопада 09, 2009 12:13 pm Тема повідомлення: Меншикова Ю.М., ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Меншикова Ю.М., аспірант
Полтавський університет споживчої кооперації України
Оцінка є основним методологічним прийомом бухгалтерського обліку. За допомогою неї забезпечується вартісний вимір та узагальнення фактів господарської діяльності підприємства. Оцінка дає можливість визначити рівень економічної ефективності управлінських рішень щодо капіталовкладень у поточні чи довгострокові (необоротні) активи. Правильність вибору оцінки суттєво впливає на діяльність підприємства, його фінансову стійкість та ліквідність. У міжнародній практиці бухгалтерського обліку питанням оцінки приділяється значна увага. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (далі – МСФЗ) передбачають можливість застосування різних видів оцінки одночасно в різних комбінаціях. Відповідно до МСФЗ види оцінки характеризуються таким чином:
– історична собівартість: активи відображаються за сумою сплачених грошових коштів та їх еквівалентів або за справедливою вартістю компенсації, виданої, щоб придбати їх, на момент придбання; зобов’язання відображаються за сумою надходжень, отриманих в обмін на зобов’язання або за сумою грошових коштів, що, як очікується, будуть сплачені з метою погашення зобов’язання під час звичайної діяльності підприємства;
– поточна собівартість: активи відображаються за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яку було б сплачено в разі придбання такого ж або еквівалентного активу на поточний момент; зобов’язання відображаються за недисконтованою сумою грошових коштів, або їх еквівалентів, яка була б необхідна для погашення зобов’язання на цей момент;
– вартість реалізації (погашення): активи відображаються в обліку за сумою грошових або їх еквівалентів, яку можна було б отримати на поточний момент шляхом продажу активу в ході звичайної реалізації, зобов’язання відображаються за вартістю їх погашення, тобто за недисконтованою сумою грошових коштів, яку, як очікується, буде сплачено для погашення зобов’язань під час звичайної діяльності підприємства;
– теперішня вартість: активи відображаються за теперішньою дисконтованою вартістю майбутніх чистих надходжень грошових коштів, які, як очікується, має генерувати об’єкт обліку під час звичайної діяльності підприємства; зобов’язання відображаються за теперішньою дисконтованою вартістю майбутніх чистих відпливів грошових коштів, які, як очікується будуть необхідні для погашення зобов’язань під час звичайної діяльності підприємства.
У результаті оцінки запасів визначається їх вартість. Саме вартість дозволяє узагальнювати облікову інформацію, порівнювати об’єкти обліку, результати господарської діяльності. Невипадково одним із критеріїв визначення є можливість достовірної оцінки. Крім цього, при здійсненні згаданих операцій потрібно звернути увагу на такі особливості: – визнання запасів подібними або неподібними; – оцінки первісної вартості активів, придбаних у результаті обміну; – визначення справедливої вартості запасів, які отримані в результаті обміну.
Можливість зміни оцінки запасів в процесі її використання залежить від того, на які запаси їх обмінюють під час здійснення операцій. Проте методика обчислення історичної вартості значно ускладнюється, коли виникають випадки передачі активів в результаті бартерного обміну, особливо, обміну на неподібні активи. У зв’язку з цим та відповідно до п. 13 П(С)БО 9 «Запаси», отримані в результаті обміну на неподібні активи, зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка дорівнює справедливій вартості отриманих активів. Поясненню терміна «справедлива вартість» приділяють велику увагу як учені, так і практики обліку. Крім того, це визначення наведено і в нормативних документах. Зокрема, термін «справедлива вартість» подано в П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»: під справедливою вартістю розуміється сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами. Але для запасів, а, тим більше, у нормативних документах не наведено порядку визначення такої справедливої вартості.
За визначенням справедливої вартості згідно з П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств», договірну вартість можна вважати справедливою в результаті придбання активів за грошові кошти. Щодо визначення справедливої вартості у разі придбання активів за бартером, то така вартість визначається на рівні ринкових цін обмінюваних активів, які діють на дату зарахування активу на баланс. Згадується справедлива вартість і в МСФЗ, де вона переважно ототожнюється із ринковою вартістю. Це ототожнення дало неправильні орієнтири розробникам національних стандартів. У зв’язку з цим вважаємо, що у згаданих нормативних документах доцільніше було б оперувати поняттям ринкової та неринкової бази під час розрахунку справедливої вартості. Отже, справедливою вартістю об’єктів операцій з обміном запасів може бути як ринкова, так і неринкова ціна, джерелами яких є: прайс-листи, періодичні видання, інформація підприємств-виробників, розрахунки, подані у спеціалізованих постановах Кабінету Міністрів, та ін. Питання про вибір методу визначення справедливої вартості об’єктів є одним з основних в умовах застосування операцій з запасами, проте в жодному ПСБО такі методи практично не розглядаються. Основною умовою вирішення проблеми оцінки запасів необхідно вважати посилення методологічних підходів до їх розгляду в теорії та практиці бухгалтерського обліку.
Ви не можете писати нові повідомлення в цю тему Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі Ви не можете голосувати у цьому форумі