Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[nivmns_dsfа]

ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОГО
МЕНЕДЖМЕНТУ В УКРАЇНІ

Галушка З.І., к.е.н., доцент
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Соболєва М.В., студентка
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
(е-mail zg2007@ukr.net)

Сьогодні соціалізація системи управління у бізнесі виступає об’єктивною закономірністю його ефективного розвитку. Цьому сприяє створення і впровадження відповідних соціально відповідальних систем менеджменту, загальні вимоги до яких визначені, як правило, міжнародними стандартами (ІSО 9000, ОНSАS 18000, ІSО 14000, SА 8000), спрямованими безпосередньо на сприяння етичному поводженню компаній.
До переваг впровадження програм соціальної відповідальності бізнесу (СВБ), важливих для іміджу підприємства, відносяться: 1) поліпшення ефективності процесів виробництва, зумовлене необхідністю знаходити, наприклад, приховані важелі винайдення способів зменшення викидів в атмосферу або пристосування виробництва до технологічних, санітарних, екологічних стандартів; 2) підвищення мотивації та продуктивності працівників, оскільки всі працівники компанії водночас є громадянами, споживачами, батьками та мешканцями певного міста, турбота про громаду, про суспільство транслюватиметься в турботу про працівників; 3) психологічні фактори мотивації, турбота про працівників обертаються формуванням стабільного соціально-психологічного клімату в організації, що сприяє ефективності праці; 4) підвищення ділової та загальносуспільної репутації компанії зменшує ризики від можливої втрати ринків, покращує доступ до нових ринків завдяки кращій репутації компаній.
У сучасному менеджменті із запровадженням СВБ тісно пов’язане формування довгострокової стратегії розвитку підприємства, яка ґрунтується на визначенні місії підприємства (її ціннісній орієнтації), розробці пріоритетів і довго-, середньо- та короткострокових цілей [1]. Стратегічні підходи до управління вже стали об’єктивною реальністю ведення бізнесу, без якої підприємства ризикують не вижити в жорсткому конкурентному середовищі. Причому ціннісні орієнтири, місію, своє бачення бізнесу формують не лише виробничі підприємства, але й неприбуткові організації, у тому числі й вузи, коледжі, гімназії. Це складає репутацію організації, її „обличчя”.
СВБ має бути вигідна не лише суспільству, а й бізнесу, адже коли йдеться про соціальну відповідальність, то справа стосується трьох речей – людей, грошей і природи. Це об’єкти інтересів будь-якого підприємства. Розширюючи сферу застосування КСВ, компанії перетворюють корпоративну соціальну відповідальність на корпоративну соціальну вигоду. Структура соціальної відповідальності, з огляду на її об’єкт, складається з кількох рівнів: відповідальність перед споживачем, відповідальність перед підлеглими, відповідальність перед суспільством, країною, відповідальність перед акціонерами чи компаньйонами. У частині взаємовідносин виробників зі споживачами і суспільством, нарівні з зобов’язаннями загального характеру можуть бути передбачені цілеспрямовані зобов’язання в розрізі таких аспектів: турбота про здоров’я та безпеку громадян; задоволення очікувань споживачів; обґрунтованість ціноутворення; відповідальність за своїх постачальників; відповідальність за тих, хто займається реалізацією продукції (послуг); етичність і порядність у відносинах зі споживачами; відкритість інформації про підприємство і продукцію (послуги); постійне оцінювання рівня задоволення потреб споживачів; пріоритет інтересів споживачів при розв’язанні конфліктів; сумлінність реклами; своєчасність сплати податків; підтримка суспільних рухів за якість і добродійність; захист природного середовища.
Можна виділити суперечливі ознаки соціалізації бізнесу, що мають місце в Україні: 1) простежується тенденція до поступової концентрації власності; 2) хоч після проведення приватизації значна частина власності опинилася у володіння працівників підприємств, реальні механізми участі трудового колективу в управлінні підприємством не були сформовані; 3) спостерігається поєднання функцій топ-менеджменту та власників, що стало можливим після переходу акцій, які були розподілені між працівниками, до керівників підприємств; 4) з-поміж усіх зацікавлених сторін підприємці найбільш активно готові узгоджувати інтереси з представниками владних інститутів[2].
Огляд національних особливостей соціалізації бізнесу в Україні дає можливість зробити такі висновки:
1. Соціальна відповідальність бізнесу виникає як об’єктивна потреба не лише суспільства, а й самих підприємств, які прагнуть знайти своє місце в конкурентному середовищі, свого споживача, зацікавити до співпраці національних і зарубіжних партнерів, висококваліфікованих спеціалістів.
2. Практики соціальної відповідальності бізнесу не приживаються, якщо вони нав’язані міжнародними стандартами, законодавством чи будь-якими суспільними структурами. Їх ефективність тим вища, чим конкретніша спрямованість і більш наглядний соціальний результат.
3. Потреба суспільства у тих чи інших формах соціальної відповідальності бізнесу складається під впливом національного менталітету, сучасного етапу розвитку процесів соціалізації та тих конкретних проблем, які неможливо розв’язати без вкладу бізнесових структур.


Список використаних джерел
1. Галушка З.І., Комарницький І.Ф. Стратегічний менеджмент / Зоя Галушка, Іван Комарницький // Навчально-методичний посібник. – Чернівці, „Рута”. – 2006. – С.35-38.
2. Петрушенко Ю.Н. Формування інституту позитивної соціальної відповідальності / Ю.Н. Петрушенко,О.В. Дудкін. – Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. 2009, Выпуск 37-3. – С.25- 30.