Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[nivmns_dsfа]

ВПРОВАДЖЕННЯ КСВ, ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОГО ІМІДЖУ

Гессен А.Є., старший викладач
Дніпропетровська державна фінансова академія

В умовах глобалізації сучасного ринку все більша кількість великих підприємств розвинених країн приділяє увагу питанням соціально-орієнтованого бізнесу. Однією з переваг реалізації корпоративних добродійних та соціальних програм є позитивний імідж підприємства, який виступає як один з інструментів досягнення стратегічних цілей організації, що торкаються основних сторін її діяльності та орієнтовані на перспективу. Чим активніше розвивається компанія, збільшується її ринкова частка, зростає соціальна значущість, тим більше уваги вона повинна приділяти тому, як виглядає в очах своєї громадськості - клієнтів, бізнес-партнерів, конкурентів, органів державної влади.
В розвинених країнах більшість споживачів надають перевагу товарам тих виробників, частиною діяльності яких є значимі соціальні проекти. Принципи соціальної відповідальності є однією із складових успішної стратегії, що зміцнює імідж і репутацію компанії, приваблює клієнтів та утримує найкращих працівників.
На сьогодні основою конкурентоспроможності економіки є висока конкурентоспроможність національних виробників товарів та послуг. Відповідно її підвищення потребує мобілізації якісно нових чинників розвитку, важливе місце серед яких належить формуванню позитивного іміджу організації, який стає не тільки першочерговим завданням, але й необхідною умовою досягнення економічного зросту.
Що ж стосується України, то ідея КСВ бізнесу починає розвиватись і потребує досконалого пакету законодавчих актів. Західний стандарт мотивує підприємця здійснювати добровільні соціальні інвестиції. На відміну від нього, вітчизняні закони мають винятково примусовий характер. Укра¬їнське законодавство накладає на бізнес низку обов'язкових соціальних функцій, що проявляє їх винятково фіскальне забарвлення. Крім того, українське законодавство передбачає мізерний набір преференцій, що спонукають до витрат на соціальні акції. Так, не оподатковуються тільки ті гроші, які становлять 4 % від суми прибутку підприємства, перераховані на рахунок добродійної фундації або організації. Звільняються від сплати ПДВ операції з надання допомоги науко¬вим, культурним, спортивним установам і релігійним організаціям.
Також слід зазначити, що незважаючи на те, що український бізнес, особливо великий, він демонструє готовність вирішувати разом із владою на державному і місцевому рівнях певну частину суспільно значущих завдань, у реальному житті концепція корпоративної соціальної відповідальності бізнесу (КСВБ) реалізується компаніями непослідовно і безсистемно.
Нині всі бізнес-організації прагнуть до створення привабливого іміджу в очах громадськості. Зі зміною рівня життя в суспільстві виникли нові критерії оцінки діяльності підприємницьких структур і шляхи реалізації підприємницького інтересу. На першому міс¬ці в оцінці діяльності стоїть ставлення тієї чи іншої компанії до науки, мистецтва, екологічних проблем, що стає суттєвим для споживачів їхньої продукції чи послуг. Усе це сприяє створенню нового обличчя бізнесу, формуванню принципово нових засад підприємницьких інтересів.
При прийнятті на себе корпоративної соціальної відповідальності приватні корпорації однозначно отримують позитивні результати, які можна поділити на економічні, соціальні, іміджеві.
Для того щоб створити позитивний імідж організації, слід спочатку виділити свою роль в суспільстві, визначити соціальні проблеми, подумати, що саме чекають від компанії. Не потрібно також забувати про правові та етичні аспекти діяльності, необхідно дотримуватися певних норм поведінки при здійсненні бізнесу.
Підприємці в Україні підтримують соціально значущі проекти, але проблема соціальної активності бізнесу полягає в тому, що це здійснюється в недостатній якості й ефективності цієї підтримки, у тому, наскільки соціальна активність бізнесу підвищує якість життя людей. Адже саме цей критерій ле¬жить в основі самої ідеї корпоративної соціальної відповідальності.
Для підприємств: поліпшення іміджу серед існуючих та потенційних споживачів, партнерів по бізнесу, посилення позицій у міжнародному співтоваристві; зростання довіри до виробника та його продукції, як результат – збільшення обсягів продажів, посилення конкурентних позицій; можливість формування безпечного середовища діяльності та розвитку компанії завдяки власній корпоративній політиці, знову ж таки, призводить до зростання переваг у конкурентній боротьбі, так як зусилля та кошти, що раніше спрямовувалися на зниження рівня ризику, можна спрямувати на розробку стратегічних планів, різного роду заходів комунікаційної політики тощо. Тому, можна сказати, що майбутнє соціальної відповідальності бізнесу в Україні залежить від важливості соціальних питань для компаній.