Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[nivmns_dsfа]

ЕКОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У МЕНЕДЖМЕНТІ
(теоретико-методологічний аспект)

Пампуха С.І., к.е.н., доцент
Степанов І.В.,
Дніпропетровська державна фінансова академія

Відповідальність у менеджменті явище багатоаспектне, оскільки проявляється у різних сферах соціально-економічних відносин. Основні її види, як соціального феномена, - економічна, юридична, етична, філантропічна, відображені в піраміді корпоративної відповідальності Е. Керролл [1, 508]. Але вона є незавершеною, оскільки в ній відсутня екологічна відповідальність суб'єктів господарювання. Вона зумовлена тим, що подальше функціонування біосоціальної системи «людина - природа» все в більшій мірі регламентується вимогами закону біологічних порогових обмежень. Його сутність полягає в тому що, своєю господарською діяльністю людина не повинна порушувати природну рівновагу. На сучасному етапі розвитку продуктивних сил її підтримання все більшій мірі приймає характер господарської діяльності як природоохоронної на основі використання відповідних ресурсів, затрати яких матеріалізуються не в матеріальних благах, а в елементах довкілля в якісному аспекті. І якщо господарюючий суб'єкт не узгоджує свою діяльність із вимогами закону біологічних порогових обмежень, то це породжує такий вид соціальної відповідальності як екологічна відповідальність.
Екологічна відповідальність, як різновид соціальної відповідальності, внутрішньо притаманна антропогенній діяльності людини взагалі. Екологічні відносини виникають і проявляються в системі взаємодії суспільства і природи. Ця система включає в себе дві підсистеми: економічну і екологічну. І якщо економічна підсистема виражає економічні інтереси суспільства, уособлюючи споживацьке відношення до природи, то екологічна підсистема виражає потреби суспільства в здоровому і сприятливому для життя оточуючому природному середовищу. Ці підсистеми існують в єдності і боротьбі протиріч. Єдність виражається в тому, що їх функціональне призначення полягає в забезпеченій якості життя людини, задоволенні її матеріальних і духовних потреб. Протиріччя полягає в тому, що при порушенні вимог закону біологічних порогових обмежень масштабне споживання природних ресурсів для задоволення зростаючих економічних потреб суспільства негативно впливає на виконання другої життєво важливої функції - екологічної, яка забезпечує біологічний режим життя на землі. З цієї причини екологічні відносини, включаючи і аспект відповідальності, виникають як захисна реакція на появу негативних наслідків економічної діяльності людини з використанням природних ресурсів як основи праці. Це сприяє забезпеченню сталого та ефективного розвитку суспільного виробництва на основі збереження елементів довкілля.