Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[nivmns_dsfа]

СТРУКТУРНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ ЗА РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Гордієнко В.О., к.е.н., доцент
Дніпропетровська державна фінансова академія

Україна володіє достатньою кількістю корисних копалин найвагоміші серед яких: кам’яне вугілля, залізна руда, марганець, уран, титан, різні солі неметалів. На базі цих копалин ще у кінці ХIХ століття був побудований ГМП, який і сьогодні є провідним у економіці держави. В Україні є також родовища природного газу та нафти і коли б витрати їх у господарстві були такі, як у більшості країн світу, то їх би повністю вистачило на потреби держави. Таким чином, по кількості корисних копалин Україна займає перше місце у Європі, після Росії.
Через країну проходять основні транзитні транспортні шляхи з Сходу на Захід, та Півдня а Північ.
Україна має гарні можливості для розвитку сільського господарства. Більшість земель – це славетні українські чорноземи. Хоча слід зазначити, що урожайність на них досягає лише половину світового рівня.
Через територію України проходять газо- і нафтопроводи із Росії до Європи, транзит через які забезпечує біля половини бюджету держави. Але незважаючи на такі сприятливі умови по економічному і соціальному розвитку країна займає одне з останніх місць у Європі. Хоча ще на початку 90 –ж років її можливо було віднести до провідних країн світу.
Економіка України впродовж 90-х років ХХ ст. розвивалася дуже нестабільно. Характерними її ознаками були: величезні втратами обсягів виробництва, звільнення робочої сили, скорочення номенклатури продукції, старіння основних виробничих фондів. Спад промислового виробництва тривав упродовж 1991-2000 рр. Загалом з 2000 – 2006 рр. індекс промислового виробництва України становив лише 57- 60% рівня 1990 р.
Нерівномірність протікання економічних перетворень у різних галузях промисловості призвела до істотних змін у структурі промислового виробництва України. З 1992 – 2000 рр. частка паливної галузі в ній зросла у 2,5 рази, електроенергетики – у 3,5 рази, чорної металургії – у 3 рази. Водночас за цей же час майже втричі скоротилася частка машинобудування, у сім разів – легкої промисловості. Спад виробництва охопив усі галузі промисловості, хоч в електроенергетиці та чорній металургії він був дещо меншим, ніж у машинобудуванні чи легкій промисловості. Негативним явищем був і залишається той факт, що в структурі промислового виробництва зростає частка паливно-сировинних галузей, тоді як частка галузей інвестиційного призначення (обробної промисловості, виробляючої кінцеву продукцію) скорочується. Структура обробної промисловості розвинених країн та України показано в таблиці.
Таблиця 1.
Структура обробної промисловості розвинених країн та України, %
Галузі Світ у цілому Розвинуті країни Україна
Обробна промисловiстъ всього і у тому числі: 100
100 100
харчова 10,9 9,5 18,0
легка 5,5 4,1 1,3
xiмiчна та нафтоxiмiчна 13,2 13,3 6,7
металургія та обробка металу 5,8 4,2 22,8
машинобудування 35,9 45,3 11,3
виробництво та розподілення газу 7,7 6,5 15,2
Інші 21 17,1 24,7

Швидке скорочення виробництва продукції в галузях інвестиційного призначення та соціальної орієнтації зумовлено тим, що вони не витримали зовнішньої конкуренції і орієнтуються переважно на внутрішній ринок. Економічна криза, інфляція (близько 15 % річних), падіння платіжної спроможності населення зумовили значне скорочення внутрішнього ринку, попиту на цю продукцію, і як наслідок, призупинення роботи багатьох підприємств машинобудування та легкої промисловості. Частка зазначених галузей у промисловому виробництві значно скоротилася внаслідок відсутності обігових коштів, які перетекли в добувну промисловість, бо практично всі промислово фінансові групи (Інтерпайп, Приват, СКМ, ІСД) створені на базі приватизованої ними добувної промисловості., що було пов’язане з зовнішнім попитом на сировину, зокрема “ азійських тигрів”, та країн близького сходу. Переорієнтація добувної промисловості призвела до скорочення сортаменту продукції ГМП, що в свою чергу вплинуло на підвищення витрат у обробній промисловості і втрати нею конкурентоспроможності не тільки на зовнішніх, але і на багатьох внутрішніх ринках. .