Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[nivmns_dsfа]

КОНТРОЛІНГ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Трещов М.М., ст. викладач,
Дніпропетровська державна фінансова академія

Головною метою здійснення підприємницької діяльності є одержання прибутку і саме це обумовлює необхідність підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств, одержання та утримання ними конкурентних переваг.
Для утримання конкурентної позиції на ринку керівництву підприємства необхідно ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення з урахуванням чинника невизначеності в умовах швидких змін у внутрішньому і зовнішньому середовищі. А ухвалення оптимального управлінського рішення повинне базуватися на достовірній і оперативній інформації і виробленні альтернативних варіантів управлінських рішень.
Таким чином для зниження ступеня ризику і підвищення конкурентоспроможності підприємство потребує створення особливої обліково-аналітичної підсистеми управління, яка в світовій і вітчизняній науці та практиці отримала назву „контролінг”.
Питаннями підвищення конкурентоспроможності шляхом застосування на підприємствах системи контролінгу присвячені праці низки закордонних (Д.Хана, Р.Манна, Х.Фольмута) та вітчизняних (П.Й.Атамаса, І.В.Бородушко, А.М.Кармінського, А.М.Ткаченко, Ю.П.Яковлева) вчених. Проте на поточний момент в умовах глобалізації економічних процесів актуальність впровадження контролінгу на підприємствах не досить чітко усвідомлюється вітчизняними управлінцями.
Контролінг є сучасною концепцією управління діяльністю підприємства, що координує і інтегрує зусилля різних служб і підрозділів щодо досягнення оперативних і стратегічних цілей. Він дозволяє забезпечити ефективне використання підприємством наявних конкурентних переваг, а також виявляти нові потенціали успішної діяльності в мабутньому.
Виникнення і еволюція контролінгу як інструменту управління безпосередньо обумовлені розвитком і ускладненням структури ринкових відносин. Контролінг (від англ. „controlling”) в дослівному перекладі означає керівництво, регулювання, контроль, управління. Він виник у першій половині ХХ ст. як результат формування нової концепції управління бізнесом. Проте у Великобританії і США використовується термін „управлінський облік”, а в Німеччині – „контролінг”. У вітчизняній же літературі використовуються обидва терміни, оскільки вітчизняна термінологія ще не устоялася, хоча доцільнішим є використання терміну „контролінг”, оскільки він більш інформаційно ємний і включає планування, аналіз, контроль, управлінський облік, тобто в цьому випадку управлінський облік є одним з найважливіших розділів контролінгу.
Основними чинниками, що визначають актуальність впровадження системи контролінгу на сучасних підприємствах є:
- нестабільність як зовнішніх, так і внутрішніх умов функціонування підприємства;
- глобалізація економічних процесів;
- необхідність пошуку все більш ефективних і досконалих систем управління, що забезпечують життєздатність і стійкість функціонування підприємства;
- необхідність вдосконалення і якісної зміни організації і методології інформаційного забезпечення;
- низька інформативність даних, що формуються в рамках традиційних методів планування, управлінського, бухгалтерського і фінансового обліку;
- недостатній рівень взаємодії і узгодженості в діяльності різних служб менеджменту підприємства.
Сучасна концепція інтерпретації суті контролінгу передбачає використання контролінгу як інструменту, що забезпечує пошук слабких і ліквідацію вузьких місць в діяльності організації і орієнтацію на майбутнє відповідно до поставлених стратегічних цілей підприємства. При такому розумінні контролінгу він задіяний на всіх стадіях управлінського процесу, кінцевою метою якого є забезпечення конкурентоспроможності і прибутковості підприємства.
Функція контролінгу полягає у забезпеченні координації різних систем управління підприємством – планування, контролю, інформаційного забезпечення.
Цілі контролінгу нерозривно пов’язані з цілями самого підприємства на даному етапі його діяльності, тобто, якщо підприємство ставить собі за мету підвищення своєї конкурентоспроможності, то і функції контролінгу повинні бути направлені на виконання цього завдання.
Найчастіше до функцій контролінгу відносять інформаційну, координаційну, прогнозну і контрольно-аналітичну функції, які дають можливість ефективно реалізовувати процесійний підхід до управління конкурентоспроможністю підприємства.
Підсумовуючи викладене вище, можна зазначити, що система контролінгу спрямована на виявлення і всебічне використання існуючих і перспективних ринкових можливостей для досягнення успіху в конкурентній боротьбі, на максимізацію поточних і майбутніх прибутків.
Впровадження на сучасних підприємствах України системи контролінгу дозволить значно збільшити гнучкість при реагуванні на ринкові зміни, істотно підвищивши ефективність управління.