Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[nivmns_dsfа]

ТЕХНОПАРКИ В СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ

Тимошенко О.В., к.е.н., доцент
Дніпропетровська державна фінансова академія
(tim1o1v@ua.fm)
Головною ознакою процесів, що відбуваються у сучасному світі, є глобальна інтеграція економіки, політики, науково-технологічної сфери, природоохоронної діяльності і соціального добробуту. Україна як незалежна держава живе у взаємопов’язаному та взаємозалежному світі. Приєднання України до європейських та світових інтеграційних процесів неможливе без врахування геополітичного чинника, що значною мірою визначається сьогоднішнім станом економіки України та її подальшим розвитком. Україна знаходиться майже в центрі Європи. Вона займає площу понад 604 тисячі кв. км з населенням майже 48 млн. чоловік. Українські чорноземи відомі в усьому світі. У нас є значні запаси залізної руди, марганцю, титану, кам’яного та бурого вугілля, фосфоритів. Це обумовило розвиток таких галузей промисловості, як металургія, машинобудування, енергетика, гірнича, нафтопереробна та хімічна промисловості, авіаційно-космічна, аграрна та харчова. У сучасних умовах глобалізації економічного життя розвинуті країни, де наука виконує роль головного економіко-відтворювального фактора, забезпечують свій розвиток за рахунок вдосконалення існуючих технологій, техніки та використання принципово нових наукових досягнень. Міжнародний технологічний та науковий обмін, трансфер інтелектуального потенціалу — одна з ознак нашого часу.
Прикладом орієнтованого на передові досягнення в ключових науково-технічних, еспортоорієнтованих галузях, заощаджувального господарського використання сировинно-енергетичних ресурсів, своєрідними прообразами виробництва, а до певної міри й соціальних відносин майбутнього є технопарки. Для держав з перехідними економіками вони є умовою прискореного розвитку виробництва, виходу на передові конкурентні позиції в світі.
Цілями створення технопарків може постати технічна модернізація та структурна реконструкція промисловості цілого регіону, стимулювання розвитку місцевих підприємств, забезпечення заходів для того, щоб допомогти підвести на ноги численним малим фірмам задля створення кращого конкурентного середовища. Що, враховуючи сказане, можна виділити в якості основних цільових функцій та мотивів створення і подальшого розвитку технопарків.
1. Технопарки потенційно можуть відігравати роль своєрідних каталізаторів розвитку економіки на окремих ділянках, передусім на вирішальних напрямках НТП. Вони відіграють,фактично, роль локомотивів в економіці,засобів активізації експорту,оскільки серед наслідків підтримки прискореного технологічного розвитку окремих територій та галузей є створення якісної системи вимірів господарської ефективності, поява додаткових стимулів та орієнтирів у конкурентній боротьбі на національному та міжнародному рівнях для решти підрозділів національної економіки.
2.Технопарки є важливим фактором соціально-економічного піднесення окремих регіонів, кращого районування виробничого потенціалу суспільства. За допомогою науково-індустріальних парків можливе перетворення відносно відсталих регіонів на більш розвинуті, «розвантаження»надто урбанізованих центрів, мегаполісів, створення нових робочих місць в тих периферійних зонах, де є надлишкова робоча сила.
3. Технопарки як територіально-галузеві підрозділи економіки в змозі забезпечити кращий рівень національного виробництва та товарного наповнення ринку, причому через міжнародну конкуренцію дедалі більшою мірою саме технологічно авангардні проекти виступають обов’язковою та навіть безальтернативною умовою виробництва на території країни взагалі. Це є особливо актуальним для України, яка через значний тиск з боку іноземних конкурентів відчуває тенденцію до примітивізації національної економіки.
4. Технопарки є засобом радикального поліпшення кадрової політики, оскільки в них можливе послідовне та глибоке поєднання навчального процесу з передовою наукою,безпосередньою виробничою практикою. Науково-дослідні парки можуть використовуватися і з метою вдосконалення навчання студентів, для перепідготовки фахівців, спеціалізованого стажування іноземних громадян. За умов відтоку висококваліфікованих кадрів за межі України технопарки з високодохідним експортним виробництвом можуть стати місцем докладання зусиль працівників з вищою освітою та утримання їх від виїзду за кордон.
5. Технопарки можуть розглядатися в якості безпосереднього інструмента покращання умов міжнародної економічної діяльності по всіх її основних напрямках, а також ключових показників відкритої економіки України. Адже технопарки є важливим засобом піднесення конкурентоспроможності національної економіки на міжнародній арені, джерелом валютних надходжень, поглиблення технологічних циклів виробництва на власній території, оптимізації структури міжнародної торгівлі і передусім – експорту.
Ці основні функціональні характеристики технологічних парків цілковито відповідають завданням підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України та її відкритої економіки взагалі. Крім того, в Україні є велика кількість навчальних, наукових та науково-виробничих центрів, які готують вчених, інженерів, технологів різних необхідних спеціальностей. Це – університети, політехнічні інституту, академічні установи та інші заклади, які здатні взяти на себе як організаційно-інституційні функції, так і виконання основних робіт.