Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

Форум присвячений вступу, навчанню, подіям яки відбуваються у Дніпропетровської державної фінансової академії, проведення Інтернет конференції, працевлаштуванню студентів академії, співпраці з партнерами.
 
 ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Офіційний сайт академії
Антошкіна В.К. МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ...

 
Цей форум закрито   Цю тему закрито    Форум Дніпропетровської державної фінансової академії -> ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ
Попередня тема :: Наступна тема  
Автор Повідомлення
nivmns_dsfа


   

З нами з: 25.03.10
Повідомлень: 810

ПовідомленняНаписане: понеділок березня 26, 2012 12:21 pm    Тема повідомлення: Антошкіна В.К. МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ... Відповісти цитуючи

МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ
ВІДНОСИН В УМОВАХ РИНКУ: ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Антошкіна В.К., к.юр.н., доцент
Бердянський університет менеджменту і бізнесу

Сферою соціально-трудових відносин є правовідносини, що виникають між працівником і роботодавцем з приводу використання праці у виробничому процесі, які регулюються системою трудового права. Ці правовідносини об’єктивно виражають протилежні інтереси працівника і роботодавця, які зумовлені необхідністю одночасного досягнення цілей соціальної справедливості і економічної ефективності виробництва. Суттєве значення у трудовому праві з переходом національної економіки на засади ринкових правовідносин має бути обопільне, взаємне закріплення у трудовому праві положень чіткої регламентації прав та свобод як працівників, так і роботодавців на засадах обґрунтованої правосуб’єктності.
Правосуб’єктність – юридична властивість, яка не є застиглою, а розвивається і відображає специфіку суспільних відносин, особливості чинної соціально-економічної формації, визначає місце особи у суспільстві загалом і у сфері певної галузі зокрема. Виходячи із класичного праворозуміння, правова категорія «правосуб’єктність» визначає певним суб’єктам можливість бути учасниками правовідносин, виступати суб’єктами права. І від того, наскільки повно та чітко закріплюється на законодавчому рівні правосуб’єктність працівника та роботодавця, залежить ефективність правової моделі соціально-економічних відносин суспільства.
Правосуб’єктність працівника є передумовою виникнення не тільки загальних прав громадян (власників своєї робочої сили як невід’ємних прав особистості), а й виникнення, набуття конкретних цивільних, трудових та інших прав кожним громадянином держави. Трудова правосуб’єктність – це не наявність у особи трудових прав і обов’язків, а передбачена законодавством здатність мати ці права й обов’язки і самостійно їх реалізовувати, вступаючи у відповідні правовідносини.
Основними елементами трудової правосуб’єктності працівника за канонами трудового права є такі: трудова правоздатність, трудова дієздатність (здатність відповідати за делікти – цивільні правопорушення); трудові права і обов’язки; соціально-трудові гарантії. Загальна змістовність зазначених елементів трудової правосуб’єктності працівника визначається нормами трудового права. Зокрема, трудова працездатність працівника передбачає встановлення вікового цензу, права на працю, трудові обов’язки та соціально-трудові гарантії. Трудова дієздатність працівника – його здатність реалізовувати свої трудові права (здійснювати, набувати, виконувати трудові права, обов’язки та соціально-трудові гарантії). Вона може бути різною за видами, обсягом, змістом трудової діяльності та може бути обмежена у випадках, передбачених законом, а вчинення трудових правопорушень породжує трудову деліктоздатність. Система соціально-трудових гарантій працівника полягає у фіксації трудовим правом мінімальних норм стандартів, які визначають вимоги до змісту трудових прав та засобів їх забезпечення (мінімальний розмір заробітної плати; мінімальна тривалість відпустки; максимальна тривалість робочого часу тощо).
Правосуб’єктність роботодавця визначається положеннями Конституції України, міжнародних договорів України, Кодексом законів про працю України, Громадянським кодексом України, окремими актами трудового законодавства та локально-правовими актами (колективний договір, трудовий договір – контракт). Разом з тим у теорії трудового права нині в Україні немає однозначного визначення поняття «роботодавець», оскільки дискусії з цього приводу розпочались нещодавно. Справа у тому, що цей термін законодавець запровадив лише при формуванні в Україні ринкового трудового права, але його змістовність в окремих актах трудового права трактується по-різному. Узагальнення виказаних дискусійних положень дає підставу вважати, що роботодавець – це фізична або юридична особа, а у випадках, передбачених законом, держава (яка самостійно, або за допомогою спеціально уповноважених органів чи посадових осіб), які як суб’єкти трудового права організовують та залучають найману працю на підставі трудового договору на умовах та у порядку, передбаченому трудовим законодавством України.
Основними ознаками роботодавця є такі: це є фізична, юридична особа та держава; діє у трудових відносинах самостійно чи за допомогою спеціально створеного органу (посадових осіб); здатен організовувати та залучати найману працю на підставі трудового договору; виступає стороною трудового договору. Змістовність правосуб’єктності роботодавця та участі його у трудових відносинах визначаються відповідно з трудовим законодавством і полягають у роботодавчій функції. Сучасна модель трудової правосуб’єктності виражає систему правових властивостей роботодавця щодо володіння і здійснення (реалізації, набуття, виконання) трудових прав, обов’язків і повноважень. Трудову правосуб’єктність роботодавця характеризує його здатність нести юридичну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання трудових обов’язків, участь у трудових правовідносинах.
Трудове право в ринкових умовах правовідносин має опиратись на правосуб’єктність обох сторін – працівника і роботодавця. З одного боку працівник має отримувати справедливу оплату праці (в залежності від продуктивності праці, якості і рівня кваліфікації), належні умови праці та соціальні гарантії. З іншого боку – роботодавець не може бути переобтяжений обов’язками, які він реально не може виконувати без шкоди для здоров’я та своєї виробничої діяльності. Тобто трудове законодавство має бути мотивоване як належною функцією захисту працівників від сваволі роботодавців, так і надавати роботодавцям можливість ефективного розвитку виробництва, що здійснюється засобами правового регулювання і використання сукупності прийомів і способів впливу на учасників трудових правовідносин. Адже право – це не просто інструмент досягнення мети. Воно є формою, яка опосередковує цю мету, надаючи їй правового характеру. При цьому право як і будь-яка форма, виступає тут як обмеження, оскільки мета соціального змісту трудового права може бути виражена лише тією мірою, якою вона не суперечить змісту та принципам самого права. Ця специфіка права впливає на процес правового регулювання трудових відносин як особливий вид соціальної регуляції.
Зокрема, трудове право як особливий вид соціальної регуляції охоплює трудові правовідносини на рівні суспільства в цілому, виражаючи централізовану, державну сферу; колективно-договірну та індивідуально-договірну сфери регулювання трудових правовідносин.
Усю сукупність суб’єктів трудових правовідносин в залежності їх функцій доцільно поділити на дві групи: головних і другорядних.
Головні – це суб’єкти, які відіграють у трудових правовідносинах провідну роль і власне забезпечують їх існування. У їх складі за функціональною ознакою виокремлюються три підгрупи: перша – обов’язкові суб’єкти (роботодавці та працівники); друга – допоміжні (органи трудової зайнятості, нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства); третя – посередницькі суб’єкти (профспілкові або інші органи, уповноважені представляти найманих працівників у трудових правовідносинах). Другорядними суб’єктами трудових правовідносин є такі, потреба в яких є епізодичною. Це – комісії з трудових спорів, Національна рада соціального партнерства, робочі комісії для ведення колективних переговорів, страйкові, кваліфікаційні, атестаційні комісії тощо. Зазначені суб’єкти правовідносин наділені відповідними функціями для регулювання ними правовідносин враховуючи інтереси працівників і роботодавців.
Трансформація суспільно-політичних та соціально-економічних процесів при становленні ринкової моделі трудових відносин зумовили розширення економічної та договірно-правової свободи фізичних та юридичних осіб, розповсюдження та законодавче закріплення відносин соціального партнерства на основі взаємодії роботодавця не лише з працівниками, а і з колективами працівників, професійними спілками, органами державної влади та місцевого самоврядування. Трудове законодавство, суспільні інститути та державна політика на ринку праці, система колективно-трудового регулювання трудових відносин, розвиваючись зумовлюють одночасну можливість і стимули для роботодавців вкладати кошти у розвиток виробництва, створювати робочі місця, розширювати масштаби своєї діяльності та сприяють збереженню трудової зайнятості і належного рівня соціальних гарантій для працівників. А для працівників – прийнятні для них умови реалізації свого продуктивного потенціалу.
Запровадження ринкових відносин неминуче призвело до погіршення рівня соціально-правових гарантій найманих працівників. За цих умов важливого значення набуває діяльність органів і організацій, покликаних забезпечувати захист прав та інтересів працівників – профспілок, у яких відбулось істотне скорочення соціальної бази – зменшення їх членської бази. Це зумовлює необхідність міняти профспілками не лише тактику своєї діяльності, але і здійснювати пошук нових підходів у формуванні своїх цілей і завдань, що викликає із потреби більш адекватно відстоювати інтереси найманих працівників.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення
Показувати:   
Цей форум закрито   Цю тему закрито    Форум Дніпропетровської державної фінансової академії -> ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  
Ви не можете писати нові повідомлення в цю тему
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете голосувати у цьому форумі



Powered by phpBB © 2001, 2005 phpBB Group
Вы можете бесплатно создать форум на MyBB2.ru
Український переклад © 2005-2006 Сергій Новосад