Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[nivmns_dsfа]

АУДИТ В СИСТЕМІ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ:
СУТНІСТЬ ТА ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ

Дем’яненко Т.Є.,
Національний університет харчових технологій (м. Київ)

Функціонування суб’єктів господарювання в ринковій системі економіки характеризується істотним збільшенням кількості прямих бізнесових зв’язків між ними, що зумовлює необхідність забезпечення достовірності всієї сукупності виробничої, комерційної і фінансової інформації у відповідності до реального стану справ. В економічній системі інформаційного відображення це досягається шляхом аудиту.
Аудит (від лат. аudіо – слухаю) першопочатково полягав у вислуховуванні офіційно визначеними службовцями звітів посадових осіб з фінансових операцій, як контролю з метою виявлення фактів обману та шахрайства. Нині аудиторська діяльність є перепоною до забруднення недостовірною інформацією економічного інформаційного простору, який можливий не лише внаслідок неусвідомлених помилок недостатньо кваліфікованих працівників статистичних, бухгалтерсько-облікових, фінансових та інших служб, а й свідомо цілеспрямованого спотворення економічної інформації з метою шахрайства чи дезінформації контрагентів в системі економічних відносин. Тобто аудит виконує функцію своєрідної «санітарної служби достовірності економічної інформації». За своїм змістом аудит – специфічний аналіз-оцінка фінансової діяльності юридичних осіб з позиції дотримання ними встановлених норм і стандартів обліку і звітності, чинного законодавства в сферах обліку, розрахунків, відповідності звітних показників реальному стану його фінансово-економічних параметрів.
Створення системи аудиту в Україні започатковано введенням в дію у квітні 1993 р. Закону «Про аудиторську діяльність». Система аудиту представлена двома виразниками: державою (у сферах державних фінансів) і підприємницькими структурами та розділяється на зовнішній (що проводиться вітчизняними чи зарубіжними службами) та внутрішній (що здійснюється службами відомств чи підприємств). Для забезпечення єдиної методології аудиту в Україні засновано методологічний центр – Аудиторську палату та професійне об’єднання – Спілку аудиторів України.
Дослідження питань, що стосуються історичних і правових умов виникнення і розвитку аудиторської діяльності в Україні, показують, що цей процес має такі етапи:
- перший етап 91897-1993 рр.) характеризується, з одного боку, створенням аудиторських фірм директивним шляхом (1987 р. – створення першої аудиторської фірми – «Інтераудит-Україна2), з іншого – несистемним прийняттям нормативно-правових актів, в яких передбачалась можливість аудиторських перевірок суб’єктів господарювання та виникнення суб’єктів господарювання, які професійно здійснювали аудиторську діяльність;
- другий етап (з квітня 1993 р. по 1997 р.), який характеризується як період інтенсивного становлення аудиторської діяльності в Україні. В цей період прийнято Закон України «Про аудиторську діяльність» та інші законодавчі акти регламентації аудиторської діяльності. Було запроваджено обов’язковий аудит майже для всіх суб’єктів господарювання, і як наслідок – виникнення значної кількості аудиторських фірм та окремих аудиторів. Так, у 1994-1996 рр. Аудиторською палатою України сертифіковано 2411 осіб, видано 1632 ліцензії на аудиторську діяльність;
- третій етап - період з 1998 р. до тепер. Він характеризується запровадженням в практику аудиту стандартів аудиту й етики міжнародної федерації бухгалтерів, внесенням змін до законодавства України з метою його адаптації до законодавства Європейського Союзу. Зокрема, у 1998 р. рішенням Аудиторської палати України від 18.12.1998 р. №73 затверджені Національні нормативи аудиту та Кодекс професійної етики аудиторів. Рішенням Аудиторської палати України від 18.04.1998 р. (протокол №122) прийняті Стандарти аудиту й етики міжнародної федерації бухгалтерів як Національних стандартів аудиту. Згідно із офіційною інформацією Аудиторської палати України нині понад 3 тис. осіб у країні мають сертифікат аудитора; право на здійснення аудиторської діяльності мають більше 1,5 тис. аудиторських фірм та біля 1 тис. аудиторів, зростає обсяг доходів суб’єктів аудиторської діяльності, який уже істотно перевищує 1 млрд. грн. щорічно.
Основною передумовою значного поширення аудиту у світовій практиці є взаємна заінтересованість власників підприємств, держави (в особі розпорядників бюджетних коштів та уповноважених органів фінансового контролю) і самих аудиторів в забезпеченні реальності і достовірності обліку і звітності. У цьому відношенні аудит є обов’язковою інституцією, атрибутом ринкової економіки будь-якої країни. Внаслідок входження України у систему світогосподарських зв’язків посилюється завдання виходу національного аудиту на міжнародний рівень, що потребує не лише уніфікації вітчизняної практики до положень аудиту провідних країн, а й адаптації всієї організаційної і методологічної системи вітчизняного аудиту не лише до власних потреб, а й для здійснення ефективної зовнішньоекономічної діяльності вітчизняного бізнесу.
Разом з тим слід зазначити, що виходячи із сутнісної функції аудиту як контрольної, на даному етапі розвитку вітчизняної аудиторської діяльності актуальної і не вирішеною проблемою є створення в державі системи громадського нагляду за аудиторської діяльністю в системі демократизації суспільно-економічних відносин. Це мало місце в усіх провідних країнах світу і було відповіддю та багато численні факти банкрутства ряду транснаціональних компаній, які успішно проходили аудит. У нашій країні також існує велика кількість фіктивно хронічно збиткових підприємств, покриваючись цим від податків, або першочергово отримуючи державну допомогу для здійснення псевдо санації. Особливо це проявилось в банківській системі в режимі протистояння фінансовій кризі.