Форум Дніпропетровської державної фінансової академії
Форум присвячений вступу, навчанню, подіям яки відбуваються у Дніпропетровської державної фінансової академії, проведення Інтернет конференції, працевлаштуванню студентів академії, співпраці з партнерами.
Написане: понеділок листопада 26, 2012 1:48 pm Тема повідомлення: Григораш О.В., ЕФЕКТИВНІСТЬ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ РОЗВИТКУ ...
Григораш О.В.
Дніпропетровська державна фінансова академія
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Мале підприємництво - цілком самостійна і найбільш типова форма організації економічного життя суспільства зі своїми особливостями, перевагами і недоліками, закономірностями розвитку.
Але сьогодні збільшення кількості МП веде до зменшення чисельності працюючих на 1 підприємстві як у Дніпропетровській області, так і в Україні. У зв’язку з цим виникає питання, навіщо збільшувати кількість підприємств, коли нема результатів їхньої діяльності: рентабельність відсутня, а частка продукції МП у обсязі реалізованої промислової продукції має тенденцію до зменшення.
Для проведення досліджень були розроблені моделі залежності кількості МП по різним галузям промисловості і часткою продукції цих підприємств у обсязі реалізованої продукції. Використання ЕСМ показало, що зв’язок між кількістю МП і часткою продукції МП у обсязі реалізованої продукції має від’ємне значення.
Тим не менше, усі галузі, в яких функціонує МП, підтримуються за рахунок функціонування регіональних програм, що згідно [1] функціонують на засадах програмно-цільового планування.
Таблиця 1
Аналіз спільних і відмінних рис визначення мети
при застосуванні ПЦМ і методики SMART
Критерій Особливості встановлення мети Причини відмінності
У ПЦМ При застосуванні SMART
1 Може бути неконкретна і тільки визначати напрям руху Конкретна (включає одиниці виміру) Згідно ПЦМ застосовується системний підхід. Мета декомпозується на завдання і показники оцінки, які і забезпечують виконання задач по конкретизації
2 Може бути якісною (не вимірюваною) Вимірювана Згідно ПЦМ для вимірювання використовуються показники
3 Досяжна Досяжна Відмінностей нема
4 Реалістична Реалістична Згідно ПЦМ мета повинна бути амбітною. Реалістичність досягається за допомогою декомпозиції мети на завдання
5 Невизначена в часі Визначена у часі Визначеність у часі досягається декомпозицією на завдання
Як відомо, мета має формулюватися коротко, ясно і відображати основний зміст її здійснення. Підхід до формулювання мети розкрито у методиці SMART [3]. Однак, оскільки при застосуванні ПЦМ мета декомпозується на конкретні завдання, підходи до її визначення відрізняються від запропонованих у методиці SMART. Аналіз спільних і відмінних рис визначення мети при застосуванні ПЦМ і методики SMART [4] представлено в табл. 1.
Такого підходу до визначення мети якраз і бракує в «Програмі розвитку малого підприємництва у Дніпропетровській області на 2011 – 2012 рр.» (табл. 2) [2].
Таблиця 2
Рекомендації щодо формулювання мети і завдань Програми розвитку малого підприємництва у Дніпропетровській області на 2011 – 2012 рр.
Мета
Сформульована у програмі Рекомендоване формулювання
Метою Програми є створення належних умов для реалізації конституційного права мешканців області на підприємницьку діяльність, підвищення добробуту громадян Дніпропетровщини шляхом розвитку малого і середнього бізнесу та сприяння насиченню регіонального ринку високоякісними товарами й послугами від діяльності підприємництва, а також спрямування дій місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, громадських об’єднань підприємців, установ ринкової інфраструктури на розв’язання актуальних проблем, що стримують розвиток приватної ініціативи, та формування і впровадження ефективної державно-громадської системи підтримки й захисту підприємництва. Підвищення ефективності МП у Дніпропетровській області
Завдання
Сформульовані у програмі завдання Рекомендовані завдання
1. Упорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності;
2. Фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка;
3. Ресурсне та інформаційне забезпечення, формування інфраструктури підтримки підприємництва;
4. Цільові проекти і підпрограми.
1. Запровадити механізм гнучкого оподаткування для МП (виходячи з галузі, де започатковано МП).
2. Запровадити механізм отримання МП кредитів на вигідних умовах.
3. Запровадити стимули для МП, які працюють у наукомістких секторах економіки.
Нечітке визначення мети призводить до спотворення завдань, які ні до чого не ведуть і взагалі суперечать ідеології ПЦМ - фінансування цілі, а не установ (наприклад, завдання програми 1, 3).
Слід наголосити, що головним показником виступає показник якості, тільки він є тим індикатором відповіді на питання – чи досягнута мета?
Затверджені і рекомендовані показники якості програми розвитку малого підприємництва (МП) у Дніпропетровській області на 2011 – 2012 рр. представлено у табл. 3.
Таблиця 3
Показники якості програми розвитку МП
Затверджені Рекомендовані
Збільшення:
1. Кількості малих підприємств на 3,0%;
2. Чисельності працюючих на 2,8%;
3. Фізичних осіб-підприємців на 1,0%;
4. Частки прибуткових підприємств до 65,2%;
5. Кількості об’єктів інфраструктури підтримки підприємництва в середньому на 1%;
6. Чисельності висококваліфікованих фахівців серед суб’єктів господарювання;
7. Прискорення розвитку підприємництва та підвищення його конкурентоздатності. 1. Частка продукції МП в обсязі реалізованої регіоном продукції, %
2. Рівень зайнятості населення, %
3. Рівень безробіття, %
4. Часта наукоємних підприємств у загальній кількості, %
5. Частка підприємців, задоволених створеними умовами розвитку МП, %
Аналізуючи затверджені показники, можна стверджувати, що 1-3, 5, 6 не відповідають вимогам до формулювання якісних показників. Останній показник (7) взагалі носить характер лозунгу. Статистичної звітності за показниками 5-7 взагалі не ведеться. Серед затверджених показників якісним є тільки частка прибуткових підприємств (%). Але цей показник, на наш погляд, не є об’єктивним, оскільки МП зацікавлене у зменшенні податку на прибуток. Аналізуючи статистичну звітність розвитку МП, можна бачити, що більшість із них є збитковими, тоді виникає питання – навіщо вони працюють?
Рекомендовані показники повністю відповідають вимогам ПЦМ до якісних показників і їх можна отримати з офіційної статистичної звітності. Але, використання рекомендованих показників, теж не завжди робить можливим здійснення об’єктивної оцінки ефективності досягнення мети програми, що є наслідком суттєвого коливання економічних і соціальних показників у часі. В такому разі висновок буде залежати від того, на мінімум чи максимум коливання якісного показника прийдеться оцінка.
Література: 1. Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» від 22.03.2012 № 4618-VI. 2. Програма розвитку малого підприємництва в Дніпропетровській області на 2009 – 2010 роки (від 10.06.2009 № 550-19/V). 3. Друкер Питер. Эффективное управление. - М.: Издательско-торговый дом «Гранд», 2003. – 280 с. 4. Гордієнко В.О. Удосконалення системи управління місцевими бюджетами за допомогою ПЦМ на прикладі м. Дніпропетровська // Вісник ДДФА. Економічні науки: Наук.–теорет. журнал. - Дніпропетровськ: ДДФА. – 2010. - № 1 (23). – С. 134 – 139.
Ви не можете писати нові повідомлення в цю тему Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі Ви не можете голосувати у цьому форумі