Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[nivmns_dsfа]

Кусяка О.В.
Вінницький фінансово-економічний університет

ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ АСОРТИМЕНТУ ПРОДУКЦІЇ

Одним з основних завдань, як торговельного, так і виробничого підприємства, є вирішення проблеми оптимізації асортименту продукції. Правильно розроблена асортиментна політика максимально забезпечує попит споживачів, тим самим збільшуючи обсяги реалізації та прибутку підприємства. Розробка такої асортиментної політики вимагає значного обсягу інформації та аналітичних досліджень, основними з яких має бути фінансовий аналіз асортименту продукції.
Вирішенню окремих завдань проблеми, присвяченої управлінню асортиментом продукції, присвячено чимало теоретичних та практичних досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких Хоскинг А., Мескон М., Альберт М., Ворст Й. Українські та російські автори також розглядають цю проблему у своїх працях, а саме Балабанова Л. В., Баширов І. Х., Боняр О. П., Брагін Д. О., Дурович О. П., Заблодська І. В., Зав’ялов П.С., Кардаш В. Я., Кубишина Н. С., Чухрай Н., Шканова О. М. та інші. Значна увага в наукових працях вказаних дослідників приділена питанням формування асортименту, організації асортиментної політики. В той же час, у роботах вищезазначених авторів не у повній мірі висвітлюється питання фінансового аналізу асортименту продукції. Термін “асортимент” у різних наукових джерелах має відмінні інтерпретації, але значення при цьому не змінюється [4].
Якщо розглядати та аналізувати усі наявні в літературі визначення асортименту продукції, то можна виділити три основні підходи до розуміння сутності досліджуваного терміну:
• асортимент, орієнтований на виробника (продавця). Під асортиментом в даному випадку розуміють перелік усіх видів продукції, що виробляється із зазначенням обсягів випуску [1, с. 356].
• асортимент, орієнтований на споживача (виходячи з ринкових потреб), тобто це «набір товарів, який формується за певними ознаками, що задовольняє різноманітні, аналогічні й індивідуальні потреби» [3, с.67].
• асортимент як товарознавча категорія з позиції певної класифікаційної ознаки. Такого підходу притримується найбільш чисельна група авторів. Приведемо одне з найбільш характерних визначень: «асортимент – це перелік і співвідношення окремих видів продукції в складі окремої номенклатурної групи, які відрізняються між собою параметрами, зовнішнім оформленням, призначенням та іншими характеристиками» [5, с. 93].
Виходячи з цих підходів, при аналізі асортименту можна брати за основу різні показники та фактори. За такого комплексного підходу під асортиментом доцільно розуміти сукупність продукції чи товарів, відповідних між собою за певними ознаками, які підприємство просуває на ринок залежно від його можливостей, з урахуванням найбільш повного задоволення вимог споживачів, за умови отримання максимально додаткового ефекту для підприємства.
Досягненню цих завдань сприяє ефективна система планування продуктової структури виробництва й реалізації, в основі якої має лежати фінансовий аналіз асортименту продукції.
У процесі фінансового аналізу асортименту продукції підприємства потрібно вирішити ряд завдань:
• оцінити динаміку обсягів виробництва й реалізації в розрізі окремих асортиментних груп;
• проаналізувати асортиментну структуру виробництва й реалізації продукції;
• провести оцінку виконання планів щодо структури виробництва, структури постачання та структури реалізації продукції;
• оцінити показники широти, глибини, повноти асортименту;
• визначити основні фактори, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останніх років, і на виробництво окремих асортиментних груп зокрема;
• встановити взаємозв’язок і взаємозумовленість показників обсягу виробництва, реалізації, асортименту, якості виробів тощо;
• визначити внутрішньогосподарські резерви оптимізації структури виробництва, а також розробити заходи щодо їх використання.
Весь процес фінансового аналізу асортименту продукції можна розділити на три основні етапи.
Першим етапом фонансового аналізу асортименту продукції, як і будь-якого стратегічного завдання, є визначення цілей компанії, які вона прагне досягнути в результаті своєї діяльності.
Другим етапом під час визначення асортименту виступає внутрішній аналіз асортименту компанії. Саме на основі наявних показників асортименту можна ухвалювати рішення щодо подальшого його удосконалення. Для аналізу асортименту можна використовувати різноманітні методи. Найбільш прийнятними з точки зору зручності застосування, точності та надійності результатів є такі методи:
1) методи економічних показників - структура асортименту; кількість на 1 м2 асортиментних позицій площі торгової зали (для торгових підприємств); коефіцієнт широти товарного асортименту; коефіцієнт глибини товарного асортименту; коефіцієнт стабільності товарного асортименту; коефіцієнт оновлення асортименту; показники виконання плану; показники раціональності структури асортименту;
2) маркетингові методи (методи оцінки споживчих переваг) – методи АВС-XYZ аналіз; Дібба-Симкіна; Маркон; лінійного програмування;
3) портфельні методи аналізу – матриці BCG; McKinsey; М. Портера; І.Ансоффа тощо.
Отже, залежно від того, що визначено головним параметром під час аналізу, можна використовувати методи оцінки споживчих переваг, методи визначення доцільності роботи з товаром в асортименті відповідно до певного параметра або класифікаційного значення, методи портфеля, де для аналізу організація може бути розділена на відмітні одиниці, які дають можливість визначити основні напрями розвитку окремих товарних груп, виявити пріоритетні позиції асортименту, оцінити шляхи оптимізації його структури. Застосування портфельних методів аналізу у комплексі дасть змогу найбільш точно та різнобічно оцінити наявний асортимент, а також запропонувати заходи щодо його оптимізації. Третім етапом є зовнішній (ринковий) аналіз асортименту. Він включає такі три складники: 1) аналіз ринкового попиту як основи формування виробничої програми; 2) дослідження тенденцій промислового ринку як спосіб визначення напряму розвитку підприємства; 3) вивчення пропозиції конкурентів як елемент побудови конкурентоспроможного асортименту [2, с.177].
Використання запропонованих підходів до здійснення фінансового аналізу продукції підприємства дасть можливість найбільш повно оцінити асортимент підприємства та його структуру, виявити проблемні моменти та розробити напрямки оптимізації асортиментної політики.

Література: 1. Економічний аналіз [Текст]: Навчальний посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбатюк та ін. За ред. Акад. НАНУ проф. М. Г. Чумаченка. – Вид. 2-ге перероб. І доп. – К.: КНЕУ, 2003. – 556 с.; 2. Кубишина Н.С. Методика розробки стратегічного набору товарів на промисловому ринку // Економічний вісник НТУУ «КПІ». – 2010. – С.171-178.; 3. Николаева М. А. Товароведенье потребительских товаров. Теоретические основы [Текст]: Учебник для вузов. / М. А. Николаева. – М.: Издательство НОРМА, 1997. – 283 с.; 4. Румянцев А.П., Михайлова К.С. Окремі аспекти формування товарного асортименту компанії // Ефективна економіка [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation= 1&iid=536; 5. Швайка Л. А. Планування діяльності підприємств [Текст]: Навчальний посібник./ Л. А. Швайка. – Львів: «Новий світ-2000», 2003. – 268 с.