Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[nivmns_dsfа]

РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДТРИМКИ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Падерін І.Д., д.е.н.
Скрипник В.В., аспірант
Дніпропетровська державна фінансова
академія
(skrp@meta.ua)


Розвиток ринкової економіки в країні практично неможливий без активної державної підтримки розвитку малого бізнесу, який є засобом самореалізації та становлення особи-підприємця, розвитку його творчих навичок та практичних здібностей. Підтримка малого бізнесу є частиною комплексної програми розвитку регіонів та покращення добробуту населення.
Малі підприємства ефективно функціонують в усіх сферах господарської діяльності, якісно виконують покладені на них функції збалансування ринків товарів і послуг, зниження рівня дефіциту та сприяння розвитку здорової конкуренції, формуючи тим самим кількісний та якісний склад ВВП. Проте обтяжливе фіскальне навантаження на підприємства, відсутність обігових коштів, обмежена кількість кредитних ресурсів спричиняють спад ділової активності суб’єктів підприємницької діяльності. Значні труднощі викликає велика кількість законодавчих актів, які регулюють порядок нарахувань та сплати державних та місцевих податків і зборів, що ускладнює відслідковування постійних змін, які вносяться до податкового законодавства.
Реформування податкової системи в Україні є невід’ємною складовою виваженої соціально-економічної політики та покращення інвестиційного клімату в державі. Назріла необхідність створення єдино закону, який би регулював порядок справляння податків та відповідно наповнення фінансовими ресурсами бюджетів усіх рівнів. Таким законодавчим актом став новий Податковий кодекс (ПК), що вступив в дію з 1 січня 2001 року [1]. Основними засадами якого визначено рівність усіх платників податків, паритетність перед законом, відповідальність за порушення норм податкового законодавства, соціальна справедливість, неупередженість щодо суб’єктів господарювання, виважений незмінний підхід до встановлених податків і зборів.
Прийняття нового ПК дало можливість систематизувати всі законодавчі акти в одному документі та створити прозорий механізм оподаткування. Податковий кодекс в сфері малого бізнесу регулює на законодавчому рівні порядок справляння податків і зборів, повноваження контролюючих податкових органів, дозволені види діяльності для різних груп суб’єктів підприємницької ініціативи, права та обов’язки сторін в процесі ведення господарської діяльності.
Зроблено важливий крок для детінізації заробітної плати шляхом стимулювання роботодавців виплачувати працівникам повну заробітну плату, гарантуючи підприємству ставку податку на прибуток 0% при виконанні певних критеріїв визначених кодексом.
Звільняються від сплати податку на прибуток підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів за дотримання низки умов щодо працевлаштування інвалідів (кількість інвалідів має бути не меншою 50% від особового складу підприємства та отримана заробітна плата має складати не менше 25% ФОП).
Загалом у новій редакції ПК надається багато пільг для підприємств в сплаті податків, особливо податку на прибуток. Проте в більшості пільг по податку на прибуток простежується соціальна складова і майже не порушується питання інвестиційного спрямування вивільнених коштів. Виключення складають декілька галузей та суб’єктів господарювання (підприємства машинобудування, підприємства, які спеціалізуються на виготовленні дитячого харчування, Чорнобильська АЕС, енергетична галузь) мають спрямовувати звільнений від оподаткування прибуток на переобладнання виробничих потужностей, виготовлення продукції для національного господарства та ін. Проте в цих нормах більше простежується прагнення досягти соціального ефекту, аніж покращення основних засобів та розширення виробництва на підприємствах. Адже діяльність майже всіх підприємств з перелічених ПК має на меті соціальний результат.
Збільшення пільг влада пояснює необхідністю зменшення податкового навантаження на підприємства та покращення інвестиційного клімату в країні для збільшення притоку іноземних інвестицій. Механізм зменшення податкового навантаження на бізнес цілком зрозумілий, але очікувати притоку іноземних інвесторів не варто. Адже, перш за все інвесторів приваблюють не низькі ставки податків, а прозоре і зрозуміле законодавство країни, виважена середньо- та довгострокова політика, як гарантія стабільного розвитку. Саме оцінка наведених факторів дає інвестору чітке уявлення про доцільність вкладення свого капіталу в розвиток бізнесу в тій чи іншій країні.
Ще одним із нововведень є застосування прогресивної шкали оподаткування підприємців, що використовують спрощену систему оподаткування в залежності від групи до якої відноситься суб’єкт підприємницької діяльності. В Податковому кодексі передбачено застосування 6 груп платників єдиного податку, 2 з яких розроблено для юридичних осіб суб’єктів господарювання. Існують дискусії щодо абсурдності прив’язки сплати єдиного податку І та ІІ груп до мінімальної заробітної плати, так як зарплата – це дохід, а податок – це видатки [2]. Проте відповідні полеміки є нелогічними і безпідставними, адже розмір мінімальної заробітної плати змінюється протягом року декілька разів, враховуючи інфляційні процеси в країні. Цим самим відпадає необхідність у внесенні щорічних змін до ПК щодо встановлення розмірів сплати єдиного податку. Тому досить логічно прив’язати відсоткову ставку по сплаті податку до розміру мінімальної заробітної плати.
Спостерігається також певна децентралізація в прийнятті рішень стосовно оподаткування ставками єдиного податку. Так, сільським, селищним та міським радам делеговано право самостійно приймати рішення, щодо визначення ставок єдиного податку для суб’єктів господарської діяльності І групи від 1 до 10% розміру мінімальної заробітної плати, ІІ групи – від 2 до 20%. Дане нововведення дало можливість владі на містах приймати власні рішення стосовно оподаткування фізичних осіб-підприємців в залежності від соціально-економічної ситуації в кожній адміністративно-територіальній одиниці та збільшити наповненість бюджетів.
Через диференціацію ставок податків та надання податкових пільг за допомогою державної політики проводиться перерозподіл капіталу (підвищення та зниження рівня споживання та витрат). Саме в такий спосіб можна досягнути головної мети державного регулювання – соціальної рівності суспільства. Тому питання удосконалення системи оподаткування суб’єктів господарської діяльності повинно мати першочергове значення. В країнах з розвиненою ринковою економікою за допомогою податкової політики в довгостроковій перспективі проводиться перерозподіл прибутку в пріоритетні галузі народного господарства. Особливо актуально постає дане питання в посткризовий період, коли на підприємствах усіх галузей та форм власності гостро постала проблема відсутності обігових коштів та доступних кредитних ресурсів. Тому для України питання оптимізації податкового навантаження ще довго не втратить своєї актуальності.

Література:

1. Податковий кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
2. Воронкова О.М. Перспективи реалізації регулюючого потенціалу Податкового кодексу України // Формування ринкових відносин в Україні. – 2012.- №1(128).- С.8.
3. Дроздовська О.С. Податкові пільги: надбання чи бюджетні втрати? // Формування ринкових відносин в Україні. – 2011.- №8(123).- С.5.