Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[nivmns_dsfа]

СУСПІЛЬНІ ФІНАНСИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Качула С.В.
Дніпропетровська державна фінансова академія
s.kachula@ukr.net


Людина (її активність, творчість, цінності) є найважливішою складовою соціально-економічного прогресу. У свою чергу головним критерієм соціально-економічного прогресу суспільства виступають досягнення в процесі розвитку людини, її можливостей (потенціалу), а також задоволенні потреб людини.
Як об'єкт дослідження, категорія розвитку людського потенціалу являє собою процес задоволення сукупності потреб людини в охороні здоров'я, освіті, праці і доступу до ресурсів. Даючи інтегральну оцінку динаміки людського потенціалу, Т.Заславська приходить до висновку, що в 1990-і рр. соціальний розвиток Росії характеризується тенденціями, зворотними світовим, і що одне з найважливіших завдань - подолання цих тенденцій. Формулюється наступна позиція: якщо нарощування людського потенціалу об'єктивно служить термінальною метою соціетальніх реформ, то досягнутий рівень цього потенціалу - ключовий фактор їх реалізації [2].
Головними особливостями розвитку людського потенціалу є єдність в людині індивідуальних, соціальних і біологічних якостей, а також необхідність практичних дій в інтересах всебічного розвитку людини.
Засновник теорії потреб А.Маслоу виділяючи п’ять умовних груп потреб людей, розміщених за ієрархічними рівнями, зробив висновок, що кожна людина в процесі праці прагне до постійного удосконалення, розвиваючи свій потенціал через самовираження та самовдосконалення. Ряд дослідників вважає, що саме рівень задоволеності потреб людини може характеризувати рівень життя людини, від якого у свою чергу значною мірою залежить можливості її саморозвитку [1]. На нашу думку, рівень задоволеності відображає насамперед суб’єктивне сприйняття, розуміння людиною міри задоволеності своїм життям, бажаний ідеал, який може характеризувати більшою мірою якісні характеристики рівня життя. Рівень задоволеності знаходиться передовсім у площині психологічного стану людини, емоційного сприйняття нею індивідуального благополуччя. Тому якість життя населення складно виміряти.
У процесі фінансового забезпечення розвитку людського потенціалу (ФЗРЛП) слід враховувати, що потреби людини постійно зростають, тобто вони безмежні, а на зміну задоволеним потребам приходять нові, незадоволені. Причому, як вважав А. Маслоу, основним мотиватором поведінки людини є домінуюча потреба, тому поведінка людей залежить від того, яка з потреб є першочерговою у певний період часу, пріоритетною для окремого індивіда.
Отже як процес, так і система фінансового забезпечення розвитку людського потенціалу є складними, багаторівневими і багатоаспектними.
Розглянемо фінансові джерела задоволення потреб людини на кожному ієрархічному рівні умовних груп потреб:
- основні фізіологічні потреби людини задовольняються за рахунок власних грошових доходів (заробітної плати та інших доходів від трудової діяльності чи доходів від реалізації прав власності) та соціальної допомоги сім’ям з дітьми, непрацездатним, інвалідам тощо;
- потреба в безпеці задовольняється із власних коштів, кредитних коштів, страхових відшкодувань тощо;
- соціальні потреби (зокрема, потреба в повазі) не потребують явних фінансових витрат;
- потреби у самореалізації та самовираженні можуть потребувати як дуже значних коштів, так і незначних.
Таким чином, піраміда А. Маслоу не дозволяє чітко визначити джерела фінансового забезпечення потреб людини та розвитку людського потенціалу, адже не враховує домінуючі потреби у різні періоди життєдіяльності людини, на кожній стадії її життєвого циклу.
В економічних дослідженнях використав періоди життєвого циклу людини Ф. Модільяні, лауреат Нобелевської премії з економіки 1985 р., яку він отримав «за аналіз поведінки людей щодо заощаджень, тобто за роботу, яка має винятково важливе прикладне значення у створенні національних пенсійних програм» [3]. Водночас, Ф.Модільяні в теорії заощадження протягом всього періоду життя людини об’єктивно не задіяв проміжок часу від її народження до початку трудової діяльності.
У розвиненій ринковій економіці, де від 60 до 90% власності є головним чином приватною, власник визначає умови виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних і духовних благ. Однак, є функції, які приватний капітал не може виконувати. Загальна освіта, екологія, велика частина охорони здоров'я, тобто сфери розвитку людського потенціалу, що мають тривалий термін окупності витрат - це ті сфери, функцію забезпечення яких не може виконувати приватний бізнес.
Тому на кожному етапі життєвого циклу людини вагома роль у регулюванні процесу розвитку людського потенціалу належить суспільним фінансам. Держава зацікавлена в розвитку людського потенціалу, враховуючи, що, загальний національний запас людського потенціалу та швидкість його нарощування надзвичайно важливі для рівня і темпів економічного розвитку країни і саме людський потенціал визначає здатність економіки країни сприймати і використовувати нововведення.
Саме держава, формуючи власні інститути та забезпечуючи їх фінансування за допомогою перерозподілу частини ВВП через бюджет, реалізує соціальну функцію [4]. Тому можливості держави в аспекті виконання соціальної функції і розвитку людського потенціалу в умовах ринкового господарювання залежать виключно від обсягів концентрації фінансових ресурсів у бюджеті і позабюджетних фондах і ефективності їх використання.
Формою реалізації суспільних фінансів є фінансовий механізм як сукупність економіко-організаційних, інституційних і правових форм та методів управління суспільними фінансами з метою досягнення загальноекономічних та соціальних цілей. Вагомого значення набуває дослідження чинників, що зумовлюють посилення фіскальних важелів впливу держави на соціальні процеси на сучасному етапі розвитку суспільства.
Реалізація соціальної функції держави, як умови розвитку людського потенціалу, передбачає використання державою фіскальних важелів регулювання. Наприклад, створення умов для забезпечення достатнього життєвого рівня кожної людини передбачає формування системи державних соціальних стандартів і державних соціальних гарантій та їх фінансове забезпечення за рахунок бюджетних коштів, коштів державних цільових позабюджетних коштів, через систему податкових пільг. Зменшенню диференціації доходів населення може сприяти регулювання оплати праці працівників бюджетної сфери, а також застосування прогресивних ставок оподаткування тощо.
Отже, розвиток людського потенціалу в Україні потребує: забезпечення працездатного населення робочими місцями, легалізацію трудових доходів, впровадження системи медичного страхування, встановлення реального прожиткового мінімуму та вдосконалення методики його розрахунку, що має узгоджуватися зі змінами соціально-економічних умов в країні, а також з необхідністю переходу до міжнародних стандартів в умовах глобалізації.
Література:
1. Гордей О.Д. Фінансове забезпечення рівня життя населення: монографія / Оксана Дмитрівна Гордей; Національний університет ДПС України. – Ірпінь: Видавництво НУДПСУ, 2012.
2. Заславская Т.И. Человеческий потенциал в современном трансформационном процессе / Т.И. Заславская // Общественные науки и современность. - 2005. - № 3. - С. 5-16.
3. Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1992. −http://n-t.ru/nl/ek/modigliani.htm.
4. Тропіна В.Б. До питання про публічні фінанси / В.Тропіна // Фінанси України. – 2009. – №12. - С.20-34.