Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[НДВ Секція 1]

ЕКОНОМІЧНІ ЗАДАЧІ ПОБУДОВИ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ЗЕРНОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

Спиридонов В.М.
Дніпропетровська державна фінансова академія


В останні роки Україна зарекомендувала себе одним із провідних виробників і експортерів зернових і олійних культур на світовому ринку. Так, в 2008 маркетинговому році виробництво зерна досягло ~ 50 млн. тонн, а експорт станом на лютий 2009 р. досяг ~ 15 млн. тонн.
Організаційній структурі зернового ринку повинна відповідати й адекватна система керування, оскільки без його регулювання, тією чи іншою мірою, не обходиться жодна країна. Світова практика свідчить про те, що для виконання функцій регулювання продовольчих ринків створюються спеціальні державні органи. Так, у Канаді існує Пшеничний комітет, у Франції - державне Управління по виробництву й продажу зерна. Для керування аграрним ринком у країнах, які недавно вступили в ЄС (Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина) також є відповідні державні структури. Однієї з основних завдань таких структур є збір, обробка й аналіз необхідної інформації, що повинна забезпечувати система моніторингу.
Слід додати, що відповідно до статті 19 Закону України “Про зерно та ринок зерна в Україні” регулювання ринку зерна здійснює Кабінет Міністрів України. Існуюча система регулювання ринку зерна базується на зборі й обробці інформації про наявність складських запасів зерна у всіх учасників зернового ринку. Інформація надається шляхом подачі декларацій про наявність зерна. Порядок декларування визначається Кабінетом Міністрів.
Із вступом України до Світової організації торгівлі (СОТ), необхідність одержання реальної й оперативної інформації про реальні обсяги зерна в країні різко зростає. Відповідно до правил СОТ, держава не має право обмежувати експорт зерна шляхом квотування або ліцензування експорту зерна, які застосовувалися в Україні раніше, наприклад, в 2007 році. У той же час, держава має право заборонити або обмежити експорт зерна в тих випадках, коли виникає погроза продовольчої безпеки країни. Для запобігання таких кризових ситуацій, а також для обґрунтування вжитих кризових заходів, необхідна вказана інформація.
Структура системи моніторингу повинна забезпечувати виконання поставлених завдань і визначається, насамперед, кількістю учасників ринку, що надають декларації. Торік в Україні повинні були надавали декларації понад 50 тисяч сільськогосподарських підприємств. З урахуванням інших учасників ринку – переробних, торгівельних (у тому числі, експортерів), елеваторів та хлібоприймальних пунктів, їхня кількість значно збільшується. Зрозуміло, що оперативно зібрати, обробити й проаналізувати такий обсяг інформації в ручному режимі, у якому надаються декларації, неможливо. До завдань системи моніторингу ринку зерна можна віднести наступні:
- істотне вдосконалення процесу декларування зерна його власниками;
- забезпечення автоматизованого процесу збору, обробки та аналізування інформації, формування звітних документів;
- одержання максимально повної, оперативної та достовірної інформації про наявні обсяги зерна в розрізі культур:
- визначення місця їх зберігання (область, район);
- встановлення залишків зерна в розрізі типів підприємств;
- ведення цінового моніторингу на зернові, бобові та олійне насіння в розрізі культур (цін пропозицій підприємств, середньозважених цін пропозицій залишків зерна по регіонах та країні);
- ведення балансу зерна (наявності та потреб) по областям та країні.
Це дасть можливість:
- істотно підвищити повноту, достовірність та оперативність інформації;
- змінити принципи та підвищити ефективність регулювання ринку зерна, зменшити навантаження на бюджет відповідно до принципів СОТ;
- змінити принцип формування необхідних запасів продовольчих ресурсів (регіональний принцип) та підвищити рівень продовольчої безпеки України;
- робити прогнозні розрахунки щодо використання зерна та складання відповідних балансів щомісяця на протязі маркетингового року.