Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[НДВ Секція 2]

ТРАНСФОРМАЦІЙНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ КРИЗИ

Кучер М.М.,
Запорожець Г.В.
Дніпродзержинський державний технічний університет

Зміна змісту, спрямованості та інтенсивності трансформаційних процесів в умовах кризи обумовлюють необхідність подальших досліджень в даній області. Проте на регіональному рівні деталізація цих досліджень залишається проблемним питанням внаслідок більшої динамічності регіональних народногосподарських комплексів порівняно з національними.
Для Дніпропетровської області основним фактором, який вплинув на зміст та інтенсивність трансформаційних процесів у регіональній економіці є результати роботи промислових підприємств. Зайнятість населення, рівень заробітної плати, формування бюджету регіону в значній мірі залежать від успішної роботи промисловості. З огляду на те, що в структурі промислового виробництва майже 80% припадає на галузі, які працювали на експорт, вони і зазнали найбільшого впливу кризи.
Падіння обсягів металургійного, хімічного і нафтохімічного виробництв, призвело до зміни структури переробної промисловості, до скорочення числа зайнятих. Тому одним із основних завдань трансформаційних змін в економіці Дніпропетровської області є всіляка підтримка та активізація інноваційно-інвестиційної діяльності в пріоритетній сфері економічної діяльності – металургійному виробництві.
У результаті аналізу сучасного стану та розвитку підприємств металургійного комплексу визначено, що прямі інвестиції у модернізацію знаходяться на досить низькому рівні: у розрахунку на одну тону виплавленої сталі інвестиції у модернізацію вітчизняного сектора чорної металургії дорівнюють 7-9 дол. США. Для порівняння, аналогічний показник у Росії становить 15 дол. США, а у розвинутих країнах - при зносі основних засобів на рівні 20-25 % досягає 25-30 дол. США. Зростання капітальних інвестицій у процеси розширеного відтворення основних фондів і великий ступінь їх зносу обумовлюють розглядати у якості основного об'єкту трансформаційних змін – наявну матеріально-технічну базу.
Відомо, що трансформація виробничих процесів, структур і стратегій може йти поступово, низкою дрібних послідовних змін, а може радикально – різкою зміною стану промислового виробництва. Перший тип трансформації є еволюційним і носить назву організаційного розвитку. Другий тип трансформації є революційним і носить назву реінжинирингу, тобто фундаментального переосмислення і радикальної трансформації всіх процесів підприємства. У кризовому стані трансформаційні процеси повинні передбачати проведення кардинальних змін.
Трансформації можуть відбуватися як у виробничій, так і в управлінській сферах. За своєю природою у науковій літературі розрізняють техніко-технологічну, організаційну та управлінську трансформацію. Всі ці види трансформацій, пов'язані з глибинними змінами в економічній системі, що виявляються в реструктуризації не тільки виробничої діяльності, але і економічних інструментів управління, організаційних форм її ведення, виробничих систем і учасників виробництва.
Під час трансформацій на підприємствах промислового комплексу найчастіше проводяться такі заходи: модернізація організаційної структури підприємства (реструктуризація), яка пов'язується або з впровадженням нових інформаційних технологій, або з реакцією на зміни зовнішнього середовища, наприклад, з необхідністю виділення або розділення організації на декілька складових частин по фінансовим міркуванням; децентралізація процесу прийняття господарських рішень і делегування повноважень з верхніх рівнів управління підприємств нижнім; реалізація маркетингової концепції управління; зміна кадрової політики і системи мотивації праці; активізація інвестиційної політики на основі підвищення ефективності діяльності підприємств і збільшення їх фінансових можливостей внаслідок проведення трансформації.
Вивчення результатів трансформацій на металургійних підприємствах дозволило дійти до наступного висновку. У ході розробки і реалізації заходів трансформації варто віддавати перевагу тим з них, що мають інноваційний характер. Відновлення основних фондів, розвиток кадрового потенціалу є наслідком широкого кола інновацій у процесі трансформації. Їх використання є необхідною умовою безупинного підвищення ефективності і розвитку промислового комплексу регіону.
Шлях виходу з кризи, пролягатиме по одному з трьох напрямків – відповідно песимістичного, оптимістичного та оптимального сценаріїв. Ймовірність реалізації песимістичного чи оптимістичного сценаріїв визначається не тільки загальним спрямуванням, але і темпами трансформаційних змін.
В основу оптимального сценарію повинно бути покладено системний підхід, що враховує досвід реалізації регіональних проектів і синтезу методології системного аналізу, менеджменту, маркетингу та господарського права, які накладаються на сукупність ресурсів, систем обмежень і пріоритетів, що становлять методологічні бази концепцій регіонального розвитку. Реалізацію трансформаційних змін пропонується здійснювати у вигляді проектів, що інтегрують реальні на даному етапі можливості реального сектора економіки і створюють інвестиційно-інноваційне середовище.
Природно, що плідними результатами трансформаційних змін у теперішній час можна вважати вихід з кризи, досягнення комплексного та збалансованого соціально-економічного розвитку регіону шляхом ефективного використання його природних, географічних, рекреаційних ресурсів, промислового та науково-технічного потенціалів.
Позитивний вплив трансформаційних змін на регіональну економіку у цілому виникає, як правило, тоді, коли кількість і масштабність трансформацій досягає оптимальної критичної величини і має інноваційний характер.