Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[НДВ Секція 1]

ФОРМИ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЇХ
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ

Євсєєнко В.О.
Донецький економіко-гуманітарний інститут
е-mail:viktoriya-evseenko@yandex.ru


Під час опрацювання основних напрямів державної політики України першочергового значення набуває вибір стратегії реформування галузі охорони здоров'я населення [1].
На наш погляд, одним із дієвих шляхів формування нової системи фінансового забезпечення охорони здоров’я має стати широке використання можливостей страхового захисту населення та залучення додаткових (понад державні гарантії ) асигнувань у медичний сектор.
Медичне страхування представляє собою особливий вид страхування, при якому об’єктом є витрати на надання медичної допомоги, витрати, пов’язані зі здоров’ям. Воно здійснюється у двох формах – обов’язковій та добровільній [2, c. 20 - 21].
Обов'язкове медичне страхування (ОМС) — один із найбільш важливих елементів системи соціального захисту населення у частині охорони здоров'я й одержання необхідної медичної допомоги в разі захворювання. Держава в особі своїх законодавчих і виконавчих органів повинна визначати основні прин¬ципи організації ОМС, встановлювати тарифи внесків, коло страхувальників і створення спеціальних державних фондів для акумуляції внесків на обов'язкове медичне страхування. Загальність ОМС полягає у забезпеченні всіх громадян рівними гарантованими можливостями одержання медичної, лікарської і профілактичної допомоги у розмірах, встановлених державними програмами ОМС [3 c. 98 – 104].
Обов'язкова форма медичного страхування використовуєть¬ся, як правило, у тих країнах, де переважне значення має гро¬мадська охорона здоров'я, а добровільна — там, де поширені приватні страхові програми. Принцип обов'язкового медичного страхування діє у Франції, Канаді, Німеччині, Нідерландах. В Ізраїлі і Швейцарії переважає добровільне страхування здоров'я, а обов'язкове існує лише відносно осіб окремих професій [4].
Добровільне медичне страхування є доповненням до обов'яз¬кового. У його межах передбачається оплата медичних послуг понад програми обов'язкового медичного страхування. Добро¬вільне медичне страхування має на меті забезпечити страхуваль¬никові (застрахованому) гарантії повної або часткової компен¬сації страховиком додаткових витрат, пов'язаних зі зверненням до медичної установи за послугою, яка надається відповідно до програми добровільного медичного страхування.
Добровільне медичне страхування (ДМС) на відміну від обо¬в'язкового медичного страхування є галуззю не соціального, а комерційного страхування. ДМС поряд із страхуванням жит¬тя і страхуванням від нещасних випадків належить до сфери особистого страхування.
Воно слугує доповненням до системи ОМС, що забезпечує громадянам можливість одержання медичних послуг понад встановлені в програмах обов'язкового медичного страхуван¬ня або гарантовані у межах державної бюджетної медицини [3 c. 104 – 110].
Кожна форма страхування ґрунтується на різній законодавчій базі, у них різні джерела фінансування організації медичної допомоги за програмами медичного страхування, вони відрізняються об'ємом і якістю медичних послуг, що надаються, контингентами застрахованих і термінами страхування. Ці дві форми страхування доповнюють одна одну і розширюють можливості страхового захисту при одночасному використанні.
Отже, у системі заходів щодо поліпшення соціальної захищеності громадян важливе місце посідає забезпечення можливості одер¬жання необхідної, своєчасної та якісної медичної допомоги.
Організація охорони здоров'я, яка забезпечує право кож¬ного громадянина на одержання медичної допомоги, може бути забезпечена системою страхової медицини, яка повинна вирі¬шувати питання гарантованості і доступності медичних послуг для широких верств населення, залучення додаткових ресурсів у сферу охорони здоров'я.
Вибір форми медичного страхування в кожній країні залежить від конкретних економічних і культурно-історичних умов, від особливостей демографічних і соціальних показників, рівня захворюваності та інших факторів, які характеризують загальний стан здоров'я і рівень медичного обслуговування.
Література
1. Ковжарова Е. Особливості застосування найбільш поширених моделей фінансування системи охорони здоров'я. Практичні висновки для України / Е. Ковжарова // Україна: аспекти праці. - 2002. - №7. - С.31-38.
2. Медицинское страхование. Справочник. Второе издание, измененное и дополненное / Автор-составитель А.И. Литвак, 2003. – 240 с.
3. Внукова Н.М., Кузьминчук Н.В. Соціальне страхування: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006. – 352 с.
4. Стеценко В. Організаційно-правові засади медичного страхування: зарубіжний досвід та пропозиції для України // Підприємництво, господарство і право. – 2008. - №1. – С.10 - 13.