Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[НДВ Секція 2]

ПРО ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

Волошина Н.А., к.т.н., доцент
Дніпропетровська державна фінансова академія


В умовах переходу до ринкової економіки відбувається зміна соціально –економічного змісту та умов функціонування матеріальних ресурсів виробництва на підприємствах різних форм власності. З матеріальної основи виконання планових завдань вони перетворюються в один із основних чинників, що сприяють одержанню прибутку. Це в першу чергу стосується основних виробничих фондів, які перетворюються у промисловий капітал, при чому не тільки за рахунок зміни форми власності, але й у зв’язку із комерціалізацією відносин між виробничими підприємствами і державою, між окремими підприємствами і т. ін.
Ці відносини перестають ґрунтуватися на принципах господарського розрахунку і набувають комерційного характеру. Відбувається заміна госпрозрахунку комерційним, який передбачає:
наявність у суб’єкта господарювання не формально, а реально власних ресурсів, що поповнюються за рахунок власних або позикових, тобто платних інвестицій;
безпосереднє підпорядкування всієї господарської діяльності меті одержання можливо більшого прибутку;
відсутність державного планового завдання, гарантованого матеріально-технічного постачання і збуту продукції; обмеження економічних відносин підприємства із державою, сплатою податків, одержання за певних умов субсидій;
повну свободу у виборі підприємницької діяльності у межах запитів ринку;
свободу у виборі підприємством засобів і методів досягнення поставленої мети у межах чинних правових і етичних норм господарської діяльності; необхідність відповідати за виконання взятих на себе зобов’язань;
конкуренцію, спрямовану на завоювання і розширення сегментів ринку; перевірку ринком ефективності роботи підприємства;
покриття всіх витрат за рахунок виторгу від реалізації продукції, надання послуг або інших господарських операцій.
За таких умов дуже важливою стає можливість вірного обліку та оцінки результативності використання основних фондів підприємства. Повнота і достовірність результатів такого аналізу залежать від рівня організації бухгалтерського обліку, налагодженості систем реєстрації операцій із об’єктами основних засобів, точності віднесення окремих об’єктів до відповідних класифікаційних груп, достовірності інвентаризаційних описів, глибини розробки і ведення регістрів аналітичного обліку.
Склалося так, що до цього часу існуючі виробничі потужності потребують значного оновлення основних фондів із використанням новітніх технологій. Це особливо актуально в умовах кризової ситуації в економіці. Для забезпечення виходу на зовнішні ринки із конкурентоспроможними товарами необхідно подолати диспропорції у структурі виробничих фондів. Наявні статистичні дані не дозволяють провести глибокий аналіз відповідності структури основних фондів потребам ринку у нових видах продукції. Але аналіз наявних даних свідчить про досить низький рівень завантаженості виробничих потужностей, віддачі від них, тривалий час їх використання, високий рівень їх фізичного і морального старіння.
Крім того існують певні проблеми у об’єктивній оцінці вартості основного капіталу. Визначення його ринкової ціни з урахуванням співвідношення попиту і пропозиції на ринку виробничих ресурсів не завжди відповідає реальній вартості. Виходячи з того, що речові елементи основного капіталу беруть участь у виробництві і по частинах переносять свою вартість на знову створену продукцію, дуже важливим стає і спосіб визначення швидкості та термінів їх обігу. Обчислення цих показників виходячи із офіційно встановлених нормативів не завжди відповідає реальним даним. У той же час, визначення ринкових показників ефективності багато в чому залежить від обраного способу оцінки основних виробничих фондів. При отриманих рівних результатах виробництва занижена оцінка основних фондів завищує фондовіддачу і навпаки.
Процес перетворення основних засобів у промисловий капітал вимагає такої організації його використання, яка сприяла б одержанню максимального прибутку. Цій вимозі відповідає інтенсивний шлях ведення господарської діяльності за рахунок підвищення продуктивності машин, механізмів та устаткування, оптимального їх завантаження, скорочення втрат часу, технічного вдосконалення виробничих потужностей, їх інноваційно-інвестиційного розвитку.
За таких умов важливим показником у аналізі ефективності використання основних фондів стає показник їх прибутковості (фондорентабельності), який визначають як відношення прибутку підприємства від реалізації продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів. При цьому слід враховувати те, що різні шляхи отримання основних засобів на підприємстві (безоплатне отримання від фізичних або юридичних осіб, придбання за оплату, довгострокова або поточна оренда і т. ін.) по різному можуть впливати на фінансові результати його діяльності. Все це свідчить про те, що проблеми удосконалення обліку вартості основного капіталу як на окремих підприємствах різних форм власності, так і у окремих галузях стають дуже важливими.
Сказане вище дозволяє зробити висновок про досить складні процеси трансформування основних виробничих фондів у основний капітал, що вимагає від держави більш швидкого і ефективного формування мотиваційних механізмів сучасного відновлення та вдосконалення технологій для інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств і окремих галузей.