Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[Секція 1]

ПОДАТКОВЕ СТИМУЛЮВАННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ:СВІТОВИЙ ДОСВІД І ВІТЧИЗНЯНА ПРАКТИКА

Азьома В.Ю., студентка
Маркова Л.Г., ст. викладач
Дніпропетровська Державна Фінансова Академія
azviktoriya@yandex.ru


Іноземні інвестиції - всі види цінностей, що вкладаються безпосередньо іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності згідно з чинним законодавством України.[3]
Оскільки прямі іноземні інвестиції (ПІІ) є одним із джерел фінансування розвитку економіки країни, то за таких умов в державне регулювання має велике значення. [6,c.131]
Головна мета політики стимулювання – впливати на напрям, обсяг й характер інвестиційних потоків. [9, с.79]
Податкові стимули останнім часом стають вагомою складовою стимулювання ПІІ. Їх визначають, як повне або часткове звільнення від сплати певних податків підприємств з іноземними інвестиціями.[8, с.31]
Серед вчених не існує єдиної думки стосовно класифікації податкових стимулів. Але проаналізувавши всі класифікації доцільно поділити податкові стимули на такі категорії: зменшення податкової ставки, податкові канікули, інвестиційні скидки, інвестиційні податкові кредити, нульові або зменшені ставки мита, податкові кредити на додану вартість, пільгове оподаткування прибутків при довготермінових інвестиціях, зняття податків на реінвестиції, податкова конкуренція.
Різне відношення до податкових стимулів обумовлене ще й країною розташування. [7,с. 91]
Політика стимулювання іноземних інвестицій в розвинутих країнах та в країнах, що розвиваються, відрізняється дуже істотно. В практиці стимулювання іноземних інвестицій промислово розвинутих країн переважають фінансові засоби, а для тих держав, які розвиваються, та країн з перехідною економікою характерні фіскальні та податкові засоби стимулювання. [10, с.159]
Найбільше податкових стимулів щодо залучення іноземних інвестицій застосовують Китай, Австрія, Філіппіни.
Індустріальні країни Західної Європи більше використовують фінансові стимули, аніж податкові. Проте Ірландія активно застосовує звільнення податків від податків чи зменшення ставок, чим стимулює виробництво. У країнах з перехідною економікою цього регіону, як правило, вищі ставки оподаткування і менша пропозиція стимулів.
Регіональний розвиток країн Латинської Америки стимулюється через звільнення від податку на прибуток, застосування податкової скидки і звільнення від сплати мита на обладнання і товари, які використовуються для виробництва продукції в певних галузях (туризм, лісництво, сільське господарство, фермерство).
У країнах Африки пріоритетні сфери (розвиток виробництва, плантацій, лісового виробництва, садівництва і туризму), крім поширених пільг, звільняються від сплати мита і ПДВ.
Майже всі країни регіону Азії і Океанії використовують податкові стимули для розвитку економіки. Вони пропонують іноземним інвесторам такі стимули, як податкові канікули, звільнення від сплати чи їх зменшення. [7, с.92-93]
У США немає спеціально розроблених на федеральному рівні програм стимулювання залучення іноземних інвестицій. Як і в багатьох інших державах, іноземним інвесторам надається національний режим, тобто такий же набір і обсяг стимулів, який отримують і національні підприємці. Основні пільги надаються на рівні штатів. Кожен із 50 американських штатів має свої спеціально розроблені програми залучення інвестицій. [9, с. 95]
Використовують податкові стимули і в України. Стимулювання залучення іноземних інвестицій в Україну почало здійснюватися ще з 1992 р. З прийняттям Закону України „Про іноземні інвестиції”, яким було передбачено податкові пільги для підприємств з іноземним капіталом, тобто для спільних підприємств (СП). Внаслідок цього протягом 1992-1993 рр. кількість СП у країні значно зростала. Проте запровадження цих пільг не було ефективним. До останнього часу єдино можливим пільговим механізмом залучення іноземних інвестицій було ввезення капіталів через створенні спеціальні економічні зони (запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові ті інші умови) та території пріоритетного розвитку зі спеціальним інвестиційним режимом (спеціальні митні, податкові та інші режими економічної діяльності). [7, с.95-96]
На сьогодні в основу регулювання діяльності іноземних інвесторів в Україні покладено Закон України «Про режим іноземного інвестування». Він визначає особливості режиму іноземного інвестування на території України, виходячи з цілей, принципів і положень законодавства України.
За даними Державного агентства України з інвестицій та інновацій у І півріччі 2009 року в економіку України іноземними інвесторами вкладено 2 699,7 млн. дол. США прямих інвестицій, що становить 40,2 % обсягів І півріччя попереднього року. Про наявність прямих іноземних інвестицій звітувало 17,9 тис. підприємств України.