Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[Секція 1]

УДОСКОНАЛЕННЯ ПРИНЦИПІВ ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УКРАЇНІ

Гордєєва Л.П., доцент
Дніпропетровська державна фінансова академія
Гордєєва –Герасимова Л.Ю., ст. викладач Дніпропетровський національний університет

Насамперед слід відмітити, що проблема розвитку принципів формування місцевих бюджетів майже не досліджується у сучасній літературі. Тому, перш за все, слід визначити самі принципи формування цих бюджетів. Здається, що вони співпадають із принципами функціонування самої бюджетної системи.
Згідно Бюджетного кодексу України принципи такі:
1) принцип єдності бюджетної системи України, що означає існування єдиного рахунка доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи, у тому числі місцевих бюджетів. Єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдиною соціально-економічною політикою;
2) принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат місцевих бюджетів повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;
3) принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави;
4) принцип повноти – включенню до складу бюджетів підлягають всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
5) принцип обґрунтованості – місцеві бюджети формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та регіонів та розрахунках надходжень до місцевих бюджетів і витрат місцевих бюджетів, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;
6) принцип ефективності - при складанні та виконанні місцевих бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;
7) принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;
8) принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями;
9) принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;
10) принцип публічності та прозорості – Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідними радами;
11) принцип відповідальності учасників бюджетного процесу - кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.
Здається, що найбільш вагомими є ті принципи, що дають найбільше наповнення місцевих бюджетів. Це є принципи самостійності, повноти та обґрунтованості.
Що стосується принципу самостійності, то на цей час актуальною є проблема самостійного формування сільських бюджетів, і їх підпорядкування і затвердження безпосередньо у Міністерстві фінансів України.
Принцип повноти передбачає, що у сучасних умовах згідно зі структурою доходних джерел місцевих бюджетів головна роль належить таким: надходження податку з фізичних осіб (до 60% доходів) та плата за землю (до 30% доходів).
Наприклад, у 2008 році надходження плати за землю по Дніпропетровській області склали 1031,6 млн. грн., податок з доходів фізичних осіб – 3962,9 млн. грн. Стає завдання забезпечити повне надходження всіх податків.
Принцип обґрунтованості може бути доповнений рейтинговою оцінкою формування місцевих бюджетів, сутність якої складається з того, що визначається взаємозалежністю рейтингів згідно з групуванням бюджетів за ознакою ступеня складності управління доходами бюджету та групуванням за ознакою значення конкурентного доходу у сукупних доходах бюджету.
У складних процесах бюджетного регулювання треба виокремлювати вертикальне та горизонтальне бюджетне регулювання. Вертикальне бюджетне регулювання має на меті за¬безпечення необхідними дохідними джерелами всіх ланок бюджетної системи (державного бюджету України та місцевих бюджетів) відповідно до наявного порядку розмежування повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування. Вирішення цього завдання досягається шляхом розподілу видатків між ланками бюджетної системи та надання їм доходів, достатніх для фінансування цих видатків.
Горизонтальне бюджетне регулювання покликане усунути розбіжності між рівнями бюджетної забезпеченості в розрізі місцевих бюджетів (міських, районних у містах, селищних та сільських). Іншими словами, основний зміст горизонтального бюджетного регулювання полягає у фінансовому вирівнюванні бюджетів у територіальному розрізі.