Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[Секція 1]

БАРТЕР В СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ПРОБЛЕМИ, ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ

Козлова К., студентка
Дніпропетровська державна фінансова академія

Одним з інструментів формування монопольного прибутку в пере¬хідній економіці України є система бартерних угод. Частка таких угод в продажу промислових підприємств ще в 1998—1999 pp. склала від 40 до 35 відсотків. Але в останні роки ситуація з даним видом найпростіших ринкових стосунків докорінно змінилася. Кожна бартерна операція є предметом особливої угоди, в межах якої формується особлива ціна у вигляді пропорції товарів, що обмінюють¬ся. Для різних операцій використовуються різні пропорції обміну.
Бартер за своєю суттю є формою цінової дискримі¬нації. Відомо, що умовою проведення цінової дискримінації є наяв¬ність монопольної влади, а її метою є вилучення і збільшення монопольних прибутків. Але в бартерній системі цінова дискримінація про¬водиться в неціновій (негрошовій) формі. Монопольна влада реалізує¬ться без формування цін за допомогою простої, окремої або випадкової форми вартості. Тому широке розповсюдження бартеру в монополізо¬ваному секторі економіки також знижує ефективність політики ціно¬вого антимонопольного контролю.
Потрібно враховувати також, що бартерний обмін перекручує ці¬нові пропорції. Дослідники зазначають, що кожне благо враховується в бартерних операціях, як правило, за цінами, які перевищують ціни гро¬шового ринку. Тому собівартість готової продукції є завищеною. Це відбувається внаслідок численних бартерних обмінів з сировиною. Відповідно знижуються розміри прибутків, у тому числі і монополій.
У випадку здійснення бартеру ми маємо звичайнісінький продаж із переходом права власності на товари, роботи, послуги, проте як оплата отримуються не кошти, а інші матеріальні цінності, або організація-покупець надає послуги або виконує роботи.
Держава, у свою чергу, теж не зацікавлена у проведенні підприємствами бартерних операцій. Адже підприємство, що "сидить на картотеці" й використовує бартерні розрахунки, може роками реально не сплачувати у бюджет ні ПДВ, ні податку на прибуток, ні інших податків. Таке підприємство нараховує зазначені податки, вчасно здає платіжні доручення в банк, але доручення не виконуються у зв'язку з відсутністю коштів на розрахунковому рахунку. За кожен день прострочки нараховується пеня, і настає такий момент, коли нарахована пеня перевищує отриманий прибуток, приблизно тоді ж стає просто невигідно приймати гроші на розрахунковий рахунок, бо вони цілком будуть використані для погашення заборгованості перед бюджетом. Аби цього не сталося, держава намагається боротися з бартером законодавчим шляхом, створюючи умови економічної невигідності використання бартеру.
Тільки-но здійснена операція класифікується як бартерна, одразу ж починають діяти особливі умови, передбачені чинним законодавством нашої держави щодо бартеру. Здійснення зовнішньоекономічного бартеру має свої особливості: бартерні контракти обов'язково повинні мати вартість, перераховану в доларах США. Якщо українське підприємство першим за бартером відвантажувало за кордон продукцію, то обов'язково має бути виконана умова: зворотна імпортна поставка має відбутися не пізніше 90 календарних днів з моменту оформлення вантажно-митної декларації на експорт з України.
Ці вимоги оголошені в Указі Президента "Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності". Строк 90 днів збільшується до 150 календарних днів у разі імпорту товарів, зазначених у додатку до указу №399 від 05.06.96 р. Щодо бартерних договорів, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів і товарів спецпризначення, строк зворотного імпорту може бути продовжений на підставі висновків, наданих відповідними міністерствами і відомствами.
Що стосується оподаткування зовнішньоекономічного бартеру, то Законом "Про оподаткування прибутку підприємств" для нього не передбачено особливих умов. Валові доходи і валові витрати виникають так само і у ті самі строки, що і при внутрішньому бартері. У резидента в момент здійснення першої бартерної операції (чи то експорт, чи імпорт товарів, робіт, послуг) виникають валові доходи; у момент здійснення зустрічної поставки, (чи то імпорт, чи експорт) - валові витрати.
У ЗУ "Про ПДВ" (п. 7.3.4) передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій з нерезидентами вважається будь-яка з подій, що відбулась першою:
­ або дата оформлення вивізної (експортної) митної декларації, що засвідчує вивезення товарів платником податку, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт надання товарів (робіт, послуг) нерезиденту;
­ або дата оформлення ввізної (імпортної) митної декларації, що засвідчує одержання товарів платником податку, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання товарів (робіт, послуг) платником податку.
Але не слід забувати, що експортні операції оподатковуються за нульовою ставкою, а тому визначення податкових зобов'язань при зовнішньоекономічному бартері є суто формальним.