Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

Форум присвячений вступу, навчанню, подіям яки відбуваються у Дніпропетровської державної фінансової академії, проведення Інтернет конференції, працевлаштуванню студентів академії, співпраці з партнерами.
 
 ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Офіційний сайт академії
В.Черба Цінності сучасної цивілізації

 
Цей форум закрито   Цю тему закрито    Форум Дніпропетровської державної фінансової академії -> Сьомі Всеукраїнські читання “ПРАВОСЛАВ’Я У СВІТОВІЙ КУЛЬТУРІ”
Попередня тема :: Наступна тема  
Автор Повідомлення
Оливия


   

З нами з: 08.11.09
Повідомлень: 1
Звідки: Дніпропетровськ

ПовідомленняНаписане: неділя листопада 08, 2009 10:59 pm    Тема повідомлення: В.Черба Цінності сучасної цивілізації Відповісти цитуючи

Віта Черба, ст. викладач кафедри гуманітарних дисциплін
ЦІННОСТІ СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
ТА ХРИСТИЯНСЬКА КАРТИНА СВІТУ

Невід’ємною і чи не найголовнішою частиною релігійної картини світу є система цінностей, тобто те, як саме, в якому вигляді й чому людина надає моральне значення певним елементам культурного середовища. Як жоден релігійний світогляд неможливо зрозуміти без врахування тієї системи цінностей, що панує в культурі, так, і для того, щоб зрозуміти культурну ідентичність народу потрібно враховувати повну систему цінностей, на якій базується його релігійний світогляд. У свідомості людини формування образу об’єктивної реальності здійснюється в результаті взаємодії гносеологічного і аксіологічного підходів до предметів і явищ зовнішнього світу. Людина не може відноситись до світу інакше, ніж пізнаючи його та оцінюючи.
Релігійна модель світу заснована на чуттєво-емоційному ставленні людини до дійсності і до самої себе. Для неї характерне певне ототожнення категорій істинності, добра, святенності, правильності, імперативності та злиття ціннісних, гносеологічних й етичних постулатів. Картина світу в християнстві постає у вигляді запланованого, досконалого проекту - Божого задуму, тому, пізнання сутності світу за допомогою його моделі тлумачиться як розшифрування того смислу, який був закладений у речі, явища, предмети і події первісним актом Божого творіння. Людина пізнає Бога, його творіння, смисл буття не розумом, а чуттями – «божественним одкровенням».
Духовні основи суспільства базуються не лише на загальних метафізичних передумовах і схемах мислення, а насамперед, на чуттєво-конкретних, емоційних складових - системі цінностей і надцінностей - релігійній вірі. Особливістю релігійної картини світу є наявність святині, причому не просто її існування, а налагодження зв’язку з нею, відновлення втраченого союзу, пошук ключа до взаєморозуміння. Все це передбачає передусім наявність віри. М. Марчук зазначав: «Віра…є характеристикою переважно суб’єктивних потенцій мислення, тоді як знання - потенцій об’єктивних (…) Предметом її може бути тільки щось особливо значуще для людини, те, що вимагає духовної самовідданості, любові чи ненависті, захоплення чи презирства, прихильності чи відрази, обожнення чи зневаги і т. ін.” [3, с.235].
Підґрунтям духовного складу українців виступає православ’я, а як відомо, духовний склад народу відображає ціннісне ядро цивілізації та виражає собою склад душі людини. Уніфікуючою складовою культурного буття є цивілізація, яка «об’єктивізує та нормалізує цінності культури як загальні вимоги освіченості та життя за зразками і парадигмами» [1, с.57]. Цивілізація розуміється нами як соціальна цілісність, тотальність, яка має єдині духовні витоки, загальні архетипи і схеми мислення і діяльності своїх складників, що займає визначений геополітичний чи господарський простір і самобутньо розміщується від інших цілісностей. Перетворюючись у цивілізації, суспільства у більшій мірі спираються на власні витоки і фактори становлення та розвитку. В основах цивілізації лежать цінності, які існуючи складають пізнавально-оціночний каркас суспільства. Як ідеальні утворення цінності являються породженням соціокультурного буття і направляючою силою його розвитку. Цивілізаційні цінності –це ті ідеї, те підґрунтя, яке допомагає консолідувати, самовизначати, спрямовувати цивілізації. Вищі цінності виступають в якості регулятивів суспільного життя. Цивілізаційні цінності і вищі цінності в їх своєрідному і неповторному поєднанні виступають у свідомості людини як надцінності, саме вони утворюють духовне ядро цивілізації. В якості загальнолюдських виступають, як правило, цінності домінуючої цивілізації.
Через все XX століття пролягло міцне відчуття кризи сучасної цивілізації, відчуття фатального її кінця. Чи зникло це відчуття сьогодні? Сучасні дослідники ставлять невтішні прогнози – «розвиток світової цивілізації прийняв передкризовий характер», а до середини ХХІ ст. планетарна цивілізація може опинитися на грані самознищення» [5, с.44,45), «у подіях всесвітньої історії протягом нового тисячоліття дійсно спостерігаються граничні кризові явища» [1, с.181]. Досить вдалим видається визначення, яке дав Алан Меджилл: Криза - "это утрата авторитетных и доступных разуму стандартов добра, истины и прекрасного, утрата, отягощенная одновременной потерей веры в божье слово Библии"[ Megill A. Prophets of extremity: Nietzsche, Heidegger, Foucault, Derrida. -- Berkeley etc., 1985. --XXIII, 399 p., с. 12]. Дослідники наголошують, що при усій результативності історичних перетворень цивілізації ХХ ст., вона виявились обтяженими накопиченням стихійних наслідків людської діяльності. Цивілізаційні кризи виникають тоді, коли ріст технологічного потенціалу суспільства значно випереджає якість культурно-психологічних механізмів стримування. Зі збільшенням цього розриву цивілізація або стає жертвою власної могутності, або глибоко перебудовує технологічні прийоми, організацію, інтелект и норми діяльності. Криза цивілізації означає неможливість її подальшого розвитку в старих соціокультурних нормах, вичерпаність останніх для подальшого соціального прогресу, він наступає в тих випадках, коли те чи інше суспільство не в стані дати відповідь на питання, які необхідно виникають в процесі історичного розвитку. Все частіше лунають думки про те, що сьогоднішня криза носить характер цивілізаційного зіштовхнешся (сучасне суспільство проти традиційного). Однак, багато нинішніх проблем не являються новими, просто сучасність придала їм всезагального характеру. М.К. Мамардашвілі передбачав, що цивілізація – перед за все духовне здоров’я нації[2, c.18 ]. Нам представляється, що сучасна цивілізаційна криза – це втрата орієнтирів добра та любові. Сурогати профанного світу, основаного на споживацькій поведінці, на імперативах - «З’їш (отримай, насолоджуйся) сьогодні - завтра немає», «Все і одназу» призводять до ситуації, коли людина –споживач перетворюється на бездушну істоту, що може тільки брати, нічого не віддаючи. Результат такої поведінки трагічний - завтра брати буде ніде. І це стосується не тільки ресурсних, економічних криз. Можливо в протилежність західним цінностям - особистої незалежності, особистого обов’язку, прагненню до матеріальних благ, більш перспективним для нашої цивілізації є актуалізації таких цінностей, як свобода, духовність, соборність, сім’я, патріотизм, милосердя, любов.
Перед сучасною культурою стоїть задача - формування нової соціокультурної основи. В розвитку духовного складу людини найбільш продуктивними є орієнтація не на класові чи загальнолюдські, а на над цінності, вищі цінності, що складають ядро сучасної цивілізації. Для нашої цивілізації природним, органічним є слідування християнським цінностям. Морально-етичні засади християнства передбачають свідоме й сумлінне наслідування біблійних заповідей та повсякчасне дотримання проголошених Христом у Нагірній проповіді настанов. Цінність релігійного світогляду полягає в тому, що він переорієнтовує людину від зовнішніх благ на внутрішні, на самовдосконалення. Християнство відводить людині центральну роль у божественному плані творення. Людина є центром i володарем природного світу, метою творення. На відміну од усього створеного, людина – богоподібна істота, свідченням чого є наявність у неї розуму та волі. Справжня сутність людини полягає в її чеснотах, а це – віра, надія, любов. Формою віри та найбільшою чеснотою для християнина є Любов, вона надає буттю смислу й істинності. Ядром для християнсько-релігійного світогляду постає усвідомлення справжніх, істинних, вічних цінностей на відміну од цінностей профанних, скороминучих, які зваблюють людину в цьому марнотному світі. “Шукайте отож Його Царства, а це вам дасться! ... Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить. Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!” [4, с.91]. У Першому посланні св. апостола Павла до коринтян він пише: “Любов довго терпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається ... усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає!” [4, с.227]. Пізніше Павло додає: “Але ти, о Божа людино, утікай від такого [грошолюбства, пожадливості, самозвеличення], а женися за правдою, благочестям, вірою, любов’ю, терпеливістю, лагідністю!” [4, с.268]. Саме таке неодноразове повторювання у Біблії та інших писаннях однакових за смисловим навантаженням мотивів допомагає утвердженню й закріпленню в суспільстві основних засад християнства та його цінностей. Як казав митрополит Антоній Сурожський «современный мир …взошел на дрожжах христианской веры. …То, что проповедуют мирские мыслители, политики – в сущности, коренится в Евангелии».
Література
1. Кримський С.Б. Запити філософських смислів /С. Кримський. - К.: Вид. ПАРАМ, 2003.-240 с.
2. Мамардашвили М.К. Сознание и цивилизация. тексты и беседы / М.К. Мамардашвили. М.:- Логос, 2004
3. Марчук М.Г. Ціннісні потенції знання / М. Г. Марчук. – Чернівці: Рута, 2001. – 319 с.
4. Новий заповіт і Книга псалмів. В-во Гедеон, – 384 с.
5. Назаретян А.П. Цивилизационные кризисы в контексте Универсальной истории: (Синергетика - психология – прогнозирование):2-е изд./ А.П. Назаретян.- М.: МИР, 2004.-367 с.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення
Показувати:   
Цей форум закрито   Цю тему закрито    Форум Дніпропетровської державної фінансової академії -> Сьомі Всеукраїнські читання “ПРАВОСЛАВ’Я У СВІТОВІЙ КУЛЬТУРІ” Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  
Ви не можете писати нові повідомлення в цю тему
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете голосувати у цьому форумі



Powered by phpBB © 2001, 2005 phpBB Group
Вы можете бесплатно создать форум на MyBB2.ru
Український переклад © 2005-2006 Сергій Новосад