Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[Секція №6]

ПРОБЛЕМИ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ КРИЗИ

Кожемякіна Т.В., к.е.н., доцент
Криворізький економічний інститут
ДВНЗ «КНЕУ ім. В.Гетьмана»
ktv06@yandex.ru


Найбільш характерною особливістю перехідної економіки, якою залишається Україна не зважаючи на визнання її країною з економікою ринкового типу ще у лютому 2008 року, є швидкі і значні зміни показників, а також структурна нестійкість всіх секторів економіки. У таких умовах значно зростає роль прогнозування розвитку економічної системи та її окремих ланок як у короткостроковій так і у стратегічній перспективі. Швидкість темпів змін економічних і фінансових показників призводить до того, що методики аналізу стаціонарних процесів приносять неадекватні результати і не відбивають реального стану економіки. Можливим виходом із даної ситуації, що дає можливість отримати цілком задовільні результати аналізу стану і поведінки економічних систем є застосування математичних методів моделювання, що обумовлює актуальність теми дослідження.
Питаннями економіко-математичного моделювання в різних аспектах займаються такі провідні українські вчені як О.І. Амоша, О.О. Бакаєв, Б.В .Буркинський, В.В. Вітлінський, В.М. Геєць, М.З. Згуровський, Б.Є. Кваснюк, І.В. Крючкова, І.Г. Лук’яненко, В.С. Михалевич, І.В. Сергієнко, М.І. Скрипниченко, В.О. Точилін, М.Г. Чумаченко та інші. [2] Метою даної роботи є визначення проблем і перспектив застосування математичного моделювання розвитку економічних систем в умовах кризи. Загальновідомо, що незалежність України має незначний термін існування. Період становлення характеризувався порушенням функціонування всіх систем, як господарюючих, так і наглядових. Тому багато економічних показників на початку 90-х років просто не відстежувались і тому в наборі статистичних даних спостерігається значна «діра». Застосування прийомів прогнозування розвитку економічних систем вимагає застосування певного набору статистичних даних за достатньо тривалий період часу, що є не можливим у сучасних українських реаліях. Застосування методів математичного моделювання для визначення перспектив економічного розвитку країни як на макроекономічному так і на мікроекономічному рівнях дозволяє дослідникам вирішувати складні проблеми в умовах браку статистичної інформації.
Оскільки економіка є основою для забезпечення добробуту суспільства, то є об’єктивна необхідність у її дослідженні і моделюванні. Складність моделювання економічних систем пояснюється їх комплексністю та наявністю багатьох явних та неявних зв’язків між елементами. Під соціально-економічною системою прийнято розуміти складну ймовірнісну динамічну систему, що охоплює процеси виробництва, обміну, розподілу й споживання матеріальних та інших благ [1]. Такі системи відносять до класу кібернетичних, тобто керованих. «Керованість» робить систему придатною для здійснення керуючих впливів, що вимагає прийняття відповідних управлінських рішень, обґрунтування яких можливо із застосування методів математичного моделювання поведінки системи у майбутньому.
Моделювання є сукупністю дій зі створення та використання моделей. Моделлю є образ реального об’єкту, що відображає його суттєві властивості і замість цього об’єкту використовується у процесах дослідження та управління при підготовці до прийняття управлінського рішення. Основою методу моделювання є принцип аналогії, що передбачає можливість опосередкованого вивчення реального об’єкта на основі дослідження більш доступної дослідженню моделі. Щодо економіко-математичного моделювання, то воно передбачає опис соціально-економічних систем знаковими математичними засобами [1]. Важливою умовою застосування економіко-математичного моделювання є адекватність моделі, що розробляється модельованому об’єкту чи процесу. Оскільки повної відповідності моделі досліджуваному об’єктові бути не може, завдяки складності реальної економічної системи, мова йде про відповідність моделі в аспектах які вважаються суттєвими для дослідника, відповідають меті дослідження та існуючій системі наукових гіпотез.
Практичними завданнями економіко-математичного моделювання в умовах кризи є: по-перше, аналіз економічних об’єктів і процесів з метою виявлення причин формування і розвитку кризових явищ; по-друге, економічне прогнозування та передбачення розвитку економічних процесів з метою виявлення основних тенденцій та визначення точок зміни фаз економічного циклу; по-третє, вироблення управлінських рішень на всіх рівнях господарської ієрархії управління з метою стабілізації розвитку і протидії кризовим явищам. Таким чином, застосування економіко-математичного моделювання в процесі визначення перспектив розвитку в умовах кризи є доцільним та ефективним, оскільки дозволяє отримати відповіді на питання, що не можуть бути з’ясовані іншими способами.
Література:
1. Вітлінський В.В. Моделювання економіки: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 408 с.
2. Черняк О.І., Чорноус Г.О. Українська школа економічного прогнозування: стан та перспективи розвитку [Електронний ресурс]// Сайт інституту еволюційної економіки/ http:/iee.org.ua/ru/pub/p63