Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

Форум присвячений вступу, навчанню, подіям яки відбуваються у Дніпропетровської державної фінансової академії, проведення Інтернет конференції, працевлаштуванню студентів академії, співпраці з партнерами.
 
 ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Офіційний сайт академії
Решетняк Л. М.,Етнопедагогіка як основа національної системи

 
Цей форум закрито   Цю тему закрито    Форум Дніпропетровської державної фінансової академії -> Сьомі Всеукраїнські читання “ПРАВОСЛАВ’Я У СВІТОВІЙ КУЛЬТУРІ”
Попередня тема :: Наступна тема  
Автор Повідомлення
kafguman


   

З нами з: 10.11.09
Повідомлень: 8

ПовідомленняНаписане: вівторок листопада 10, 2009 11:58 am    Тема повідомлення: Решетняк Л. М.,Етнопедагогіка як основа національної системи Відповісти цитуючи

Решетняк Людмила Миколаївна

Петриківська СЗШ
Петриківського району
вчитель історії

«Етнопедагогіка як основа національної системи виховання»

Етнопедагогіка як основа національної системи виховання
Український народ має власне, історично обумовлене ідейне багатство, в тому числі ідеї народної філософії. Ці ідеї приймають такі сфери діяльності як господарство, культуру, мистецтво, мораль, право, державне будівництво. Ідеї народної мудрості лежать в основі національної системи виховання.
Надійним фундаментом системи виховання є національній традиції, звичаї, обряди, які відображають осмислення правди, добра, краси в народному житті.
Організація життя українського народу базувалася на таких ідеях:
- безкінечність і незмінність світу;
- вічна змінюваність життя;
- людина в центрі світобудови;
- природа як мати;
- земля – наша годувальниця;
- хліб усьому голова;
- свобода найбільша цінність для людини;
- кожна людина має жити по правді.
Філософські думки українського етносу знайшли своє відображення у народній міфології, фольклорі, символіці, календарно-сімейній обрядовості.
Це філософія добра, краси, правди, справедливості миру і дружби з іншими національностями. Безперечним у народній філософії є утвердження культу Людини, Дитини, Природи.
Могутнім джерелом поповнення ідей, засобів і прийомів самобутнього виховання є пісенна, музична, танцювальна, декоративно0прикладна народна творчість.
Українську систему виховання збагачували громадсько-політичні, наукові ідеї, високі моральні ідеали, які складали сутність діяльності соціальних інститутів, демократичних громадсько-культурних рухів, організацій. Подив і захоплення викликав у всьому світі республіканський лад Запорізької Січі – форпосту свободи і незалежності України.
Козацько-гетьманська епоха породила надзвичайний феномен - козацьку педагогіку.
За відродження національної системи виховання все життя боровся Великий Кобзар Т.Г.Шевченко.
Естафету боротьби від Шевченка підхопили діячі літератури, науки, культури, освіти.
У творчості І.Я.Франка постійно виступають дві взаємозалежні сили, які володіють людиною і суспільством: пісня і праця, книга і хліб, саме народна пісня запалила в душі І.Франка вогник любові до фольклору, який постійно живив його творчість.
Одним-одна лишилася мені ти,
Мужицька пісня, в котрій люд весь плаче
І мому серцю легшає неначе
З народним болем в один такт боліти.
У народних піснях поет вбачав велику силу, мужність, поетичне натхнення.
Пісня і праця – великі дві сили!
Їм і до скону бажаю служить…
Ними лиш зможу й для правнуків жить.
Через десятиліття І.Франко звертається до українців: «Скрізь і завжди у мене була одна провідна думка - служити інтересам мойого рідного народу та загально-людським поступовим гуманним ідеям, тим двом провідним зорям я, здається, не спроневірявся досі ніколи і не спроневіряюся, доки мойого життя».
Ідея служіння інтересам рідного народу має стати провідною у вихованні. Система має ж базуватися на провідних ідеях етнопедагогіки.
Цінність етнопедагогіки в її органічній єдності з укладом життя народу, його історією, культурними і побутовими традиціями. Дивним є на дев'ятнадцятому році незалежності чути питання про доцільність української мови. Чи міг століттями діяти народ без власної мови – це питання є риторичним.
Принизливі закиди щодо української мови не є новиною. У відповідь на них процитуймо генія Франка:
Діалект чи самостійна мова
Найпустіше в світі се питання
Міліонам треба сього слова
І гріхом усяке тут хитання.
Діалект, а ми його надишим
Міццю духа і огнем любови
І нестертий слід його запишем
Самостійно між культурні мови.
Український народ є зберігачем, хранителем вищих, культурних цінностей. Національна культура Петриківщини нерозривно пов'язана з традиційними уявленнями про мораль, освідченість. Впродовж століть простежується якнайтісніший зв'язок між художньою творчістю і усною. Яскравим прикладом усього є твори наших художників. Як можна малювати калину не знаючи що вона символізує, не згадуючи пісні, перекази, легенди пов'язані з цією рослиною.
Мальви, цибульки, незабудки, листя дуба і соняхи, знамениті петриківські вишні, грона винограду зображені на папері чи предметах домашнього вжитку не мали б такої духовної сили, якби не були так тісно пов'язані з українською національною символікою. А зображення древа життя, всевидячого ока – чи можна їх вирвати і поставити обабіг усної народної творчості.
Петриківка, цей чарівний куточок степової України увібрав в себе думи козацьких часів, споконвічне прагнення до волі, завдяки якій народ здатен творити диво. Вільність, покріпаченість Петриківки розвинула далі, піднесла до вершин самобутності і оригінальності народне мистецтво. Десятиліттями, століттями збагачувався у Петриківці притаманний козацькій культурі стиль бароко.
В наш кон'юктруний час багато хто намагається привласнити славу петриківського розпису. Та практикою підтвердилося, що в російськомовному середовищі розпис ніби втрачає свою магічну силу і принаду.
Традиції нав'язати не можливо. У Петриківці звикли прикрашати все що оточує: і предмети домашнього вжитку і інтер'єр хати і ектер'єр барвистим, позбавленим геометричних обмежностей орнаментом. Уявити як може бути інакше корінні петриківці не можуть.
Чим ближче народний майстер до природи, чим тісніше пов'язаний з нею працею, ритмом життя, тим ближче для нього колективний досвід, тим яскравіше проявляється народний характер в його творчості. Ці причини і лягли в основу формування у селищі творчого середовища, появи на його фоні відомих майстрів.
Диво дивне, що Петриківка пережила всі негаразди минулого століття і залишилася унікальним осередком самобутньої, оригінальної культури України. Від роду до роду, від покоління до покоління передається усна народна творчість, з рук в руки - вміння попередніх поколінь. Наша земля викохала і виплекала багатьох самобутніх майстрів не лише пензля, а й пера. Слово звернене до рідної землі, до людей котрі на ній живуть, зворушує серце наповнюючи його мелодіями рідного краю. Вишневим краєм, незрадливою красою, краєм сіячів і художників називають наше селище, стверджують, що таке буває тільки в Петриківці.
Наші діди і прадіди несли через століття свої вміння і передали їх нам. Наше ж завдання полягає в тому, щоб не згубити те, що лишилося нам у спадок і передати всі надбання підростаючому поколінню.
В нашій школі приділяється велика увага національному відродженню, питанню подальшого розвитку народних традицій, родинному вихованню. Виховання особистості дитини базується на кращих традиціях українського народу і Петриківщини.
Виховання особистості у духовно-ціннісному контексті національних надбань українського народу передбачає:
1. Віру в розум дитини, що формується і базується на підставі свідомого, осмисленого відображення зовнішньої діяльності.
2. Розвиток особистості завдяки набуттю досвіду відповідальної свободи вибору.
3. Підвищення власної свідомості від егоїстичного до духовного рівня.
4. Виховання через самовиховання.
5. Розвиток вміння сприймати кращі надбання українського народу.
На остаток процитую відомого українського етнографа, письменника В.Т.Скуратівського: «Не будьмо наївниками щодо національної ідеї. Вона спрацює лише за однієї умови, якщо ми не на словах, а на осимисленому державному рівні розпочнемо рішучу боротьбу з агресорами обездуховлення, які полонізують нашу молодь - майбутнє нації. Отже, висновок і порятунок один – єдиний; допоки триматимемося наших традицій, доти ми будемо вічними. Зникнуть вони - …зникне і нація. Іншого варіанту немає.»
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення
Показувати:   
Цей форум закрито   Цю тему закрито    Форум Дніпропетровської державної фінансової академії -> Сьомі Всеукраїнські читання “ПРАВОСЛАВ’Я У СВІТОВІЙ КУЛЬТУРІ” Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  
Ви не можете писати нові повідомлення в цю тему
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете голосувати у цьому форумі



Powered by phpBB © 2001, 2005 phpBB Group
Вы можете бесплатно создать форум на MyBB2.ru
Український переклад © 2005-2006 Сергій Новосад