Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

Форум присвячений вступу, навчанню, подіям яки відбуваються у Дніпропетровської державної фінансової академії, проведення Інтернет конференції, працевлаштуванню студентів академії, співпраці з партнерами.
 
 ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Офіційний сайт академії
Гродікова Олена Володимирівна,Цінності секулярного гуманізм

 
Цей форум закрито   Цю тему закрито    Форум Дніпропетровської державної фінансової академії -> Сьомі Всеукраїнські читання “ПРАВОСЛАВ’Я У СВІТОВІЙ КУЛЬТУРІ”
Попередня тема :: Наступна тема  
Автор Повідомлення
kafguman


   

З нами з: 10.11.09
Повідомлень: 8

ПовідомленняНаписане: вівторок листопада 10, 2009 12:01 pm    Тема повідомлення: Гродікова Олена Володимирівна,Цінності секулярного гуманізм Відповісти цитуючи

Гродікова Олена Володимирівна
Зеленопільська неповна середня
загальноосвітня школа
Криворізька спеціалізована школа №71


Цінності секулярного гуманізму
в світлі християнського світогляду


Цінності секулярного гуманізму у світлі християнського світогляду.
Основним питанням сучасного міжцивілізаційого діалогу є питання про цінності. Від відповіді на нього, від того, які ціннісні орієнтири будуть визначені основними, залежить сьогодення й майбутнє людства. У сучасній битві за цінності по різні боки баррикад найчастіше опиняються люди, що надихаються релігійним ідеалом, і ті, чий світогляд сформований секулярним гуманізмом. Світоглядним стрижнем сучасної ідеології є гуманістичне уявлення про абсолютну гідність людини й про наявність універсальних, «загальнолюдських» цінностей, які повинні стати основою єдиної світової цивілізації. Під загальнолюдськими цінностями, однак, розуміються не тільки ті духовно-моральні установки, які є спільними для всіх релігій або які обов'язкові як для релігійних, так і для нерелігійних людей («не убий», «не вкради», «не лжесвідчи» і т.д.), але й багато спірних з релігійної точки зору ідей , укорінених в ліберально-гуманістичній моралі етичного релятивізму. Цю боротьбу прихильники релятивізму люблять зображувати як зіткнення між - з одного боку - застарілим, віджилим свій вік, заснованим на донаукових уявленнях, на «метафізичних і теологічних спекуляціях минулого» світоглядом, і - з іншого боку - прогресивним, науковим і сучасним поглядом на життя. Дану ідею вони впроваджують у розум людей через засоби масової інформації й через систему державної початкової, середньої й вищої освіти. Молодь виховується на уявленні про те, що ми живемо в «після християнську» епоху, що релігія - доля людей похилого віку, які безнадійно відстали від життя. Ліберальний гуманізм активно бореться за серця й розум молоді, бо саме від їхнього світогляду буде залежати результат всесвітньої суперечки про цінності, яку представники секулярного гуманізму намагаються видати за конфлікт поколінь. Іноді здається, що ми живемо в переверненому світі. У світі, де шкала цінностей перекинута, де добро назване злом, і зло добром, життя - смертю, і смерть- життям. Цінності, засновані на релігійному моральному ідеалі, як і раніше, залишаються традиційними для більшості людей на земній кулі, піддаються систематичній критиці, а нові моральні норми, не вкорінені в традиції й що суперечать самому людському єству, впроваджуються в маси. У мільйонів ненароджених дітей віднімають життя, а старим і невиліковно хворим пропонують «право на смерть». Ідеали родини, шлюбу, подружньої вірності, осміюються , а сексуальні порушення й «вільна любов» активно пропагуються й заохочуються. Чума войовничого безбожництва й лібералізму вразила мільйони людей на Заході: в одних вона відняла життя, іншим не дала можливість народитися, третім надала право «піти з гідністю». Етика релятивізму проникнула в сфери освіти й принесла свій жалюгідний результат. У березні 2009 року «Асоціація педагогів-християн» Дніпропетровської області провела ряд дискусій у вищих й середніх навчальних закладах на тему: «Чому я вірю в те, у що вірю»? Під час дискусії було поставлене питання: « Чи вважаєте ви, що моральні цінності є абсолютними або ж відносними, тобто що змінюються в часі»? На жаль, 95% студентів і старшокласників стали, самі не розуміючи того, прихильниками етичного релятивізму. Для України тема етичного релятивізму, який є складовою частиною секулярного гуманізму, актуальна з багатьох причин. Насамперед, тому що він намагається заповнити той ціннісний вакуум, що утворився сьогодні в суспільній свідомості в результаті глибоких і радикальних економічних, політичних і соціальних змін у країні. Також тема актуальна через гуманізацію освіти, тому що, секуляризм у цей час є домінуючим світоглядом у середній і вищій школі. Секулярний або світський гуманізм - це світогляд, в основі якого лежить атеїстичне мислення, що заперечує який би те не було вищий сенс й яку б то не було духовну реальність. Секулярний гуманізм визнає матеріальну природу й соціальну природу людини, але заперечує духовну. Секулярні гуманісти заявляють, що людина може обійтися без вищого сенсу, вільна сама наповнювати своє життя будь-яким сенсом, виходячи зі свого критичного розуму. В "Декларації секулярного гуманізму", автором якої є Пол Куртц , говориться: "Суддею етичної поведінки повинен бути критичний розум. Ціль гуманізму - розвиток автономних і відповідальних індивідів, здатних самостійно приймати рішення на основі розуміння людської поведінки»... Світогляд сучасного гуманізму отримав свій вираз в новому програмному документі за назвою "Гуманістичний маніфест-2000: Заклик до нового планетарного гуманізму". Появу "Гуманістичного маніфесту- 2000" було викликано змінами, що відбулися в останні десятиліття XX ст. Серед них - крах комунізму в СРСР і країнах Східної Європи, припинення протистояння воєнних блоків, прискорення глобалізації світової економіки, збереження високих темпів науково-технічного прогресу, виникнення й стрімкий розвиток глобальної комп'ютерної мережі Інтернет і т.д. Ці й інші глибокі зміни спричинили потребу в новій оцінці сучасного життя й перспектив світового співтовариства з погляду гуманістичн світогляду. Щоб краще зрозуміти точку зору християнського світогляду щодо світського гуманізму, проаналізуємо деякі тези з документу «Гуманістичний маніфест 2000. Заклик до нового планетарного гуманізму”» Наприклад, в якості позитивного явища гуманістичний маніфест проголошує наступне: «Вирішена проблема збільшення населення в багатих країнах Європи й Північної Америки. У багатьох областях світу населення зростає не за рахунок народжуваності, а за рахунок зменшення смертності й збільшення тривалості життя, – це позитивна тенденція». Для християнського розуміння скорочення чисельності населення й різке падіння народжуваності не можуть сприйматися позитивно. При тому, що зниження чисельності населення здійснюється на практиці аж ніяк не гуманними методами: стерилізація, аборти…Нав'язується ідея «права на аборти »: «Жінки повинні мати право самостийно розпоряджатися власним тілом. Це надає свободу мати або не мати дітей, право на добровільну контрацепцію й переривання вагітності». Де права ненародженої дитини? Таке право не має ніякого відношення до гуманізму в його загальноприйнятому розумінні. Аборт із християнської точки зору є вбивством. Ще одна важлива теза з маніфесту: «З раннього віку повинна бути доступна можливість відповідної сексуальної освіти, що стосується питань відповідальної сексуальної поведінки, планування сім'ї й методів контрацепції». Із християнської точки зору секс дозволений тільки в шлюбі, дошлюбні сексуальні зв'язки несуть небезпечні наслідки, тому теза про контрацепцію й сексуальну освіту дітей більше виглядає як пропаганда сексуальної розбещеності, ніж турбота про підростаюче покоління. Маніфест говорить про «право на евтаназїю». Християнський світогляд вважає евтаназїю вбивством і втручанням людини в життя, дане Богом. Розглянемо ще одну тезу: «Ми повинні бути готовими прийняти нові можливості відтворення роду, що відкрилися завдяки науковим дослідженням – такі як…генетична інженерія, трансплантація органів і клонування. У цих питаннях ми вже не можемо оглядатися на моральні підвалини минулого». Маніфест сміливо пропагує антихристиянський погляд на продовження роду й принижує абсолютні цінності Біблії, називаючи їх «моральними підвалинами минулого». Маніфест відчиняє дорогу аморальності й безвідповідальності в статевих стосунках, заявляючи, що гуманісти виступають за «сексуальну свободу для дорослих людей за їхньою взаємною згодою». Одна із тез гуманістів – відстоювання легалізації одностатевих браків: «Подружні пари однієї статі повинні мати ті ж права, що й гетеро сексуальні пари». Це повністю суперечить християнському вченню. Маніфест заявляє: «Ми чекаємо сміливих і новаторських ідей, спрямованих на максимальне прискорення людського прогресу у світовому масштабі». І в цьому контексті читаємо тезу: «Не повинні заборонятися браки між родичами». Пропаганда інцесту як норми - це закономірний вінець усього «морального корпусу» ідеології секулярного гуманізму. «Кожен представник людського роду повинен бути гарантований від страху перед моральним тиском (будь то з боку приватних осіб, суспільних або політичних інститутів)». Християнський світогляд передбачає відповідальність кожної людини перед Богом на підставі християнських стандартів за свою моральну поведінку. У Маніфесті всіляко нав'язується неправильна думка про те, що існуюча мораль уже є «архаїчною», відсталою, гальмуючою науковий прогрес: «Планетарний гуманізм прагне запропонувати досяжні цілі на тривалу перспективу. У цьому складається принципове розходження між гуманізмом й архаїчною, що ґрунтується на релігії мораллю. Гуманізм малює нові, сміливі образи майбутнього, породжує впевненість у спроможності людського роду вирішувати проблеми, що встають перед ним, спираючись на розум і позитивний світогляд». Християнська мораль вірить у Божественне керівництво, допомогу й трансцендентне втручання в життя людства. «Архаїчній» моралі протиставляється ідеологія гуманістів як «вища цінність»: «Планетарний гуманізм, представлений у даному Маніфесті, є за своїм світоглядом пост-постмодерністським. Він ґрунтується на вищих цінностях сучасності». Відкидаючи накопичений людством досвід у моральному саморегулюванні, маніфест заявляє, що гуманізм не бажає миритися з існуючими нормами моралі, і несе людству власну мораль, головним критерієм оцінки якої буде «щастя»: «Моральні прихильності глибоко кореняться в людському єстві й розвивалися протягом всієї історії людства. Тому гуманістична етика не вимагає згоди щодо теологічних або релігійних постулатів – такої згоди й неможливо досягти, – але зводить, в остаточному підсумку, будь-які моральні норми до звичайних людських інтересів, бажанням, потребам і цінностям. Ми судимо про ці норми за тим, як вони служать людському щастю й соціальній справедливості». Але «щастя» у цьому випадку – це дуже розмите поняття. Для християнина категорія щастя буде розкриватися через інші характеристики якості й умов життя, ніж для атеїста. Щастя олігарха навряд чи буде однаковим із щастям бідної селянки. Зокрема, заявляється, що ідеологія гуманізму несе людству «щастя»: «Гуманізм сприяв формуванню нової етики, що висуває на перший план цінності свободи й щастя, що підкреслює значимість природних людських прав». Віруючі світових релігій огульно й безпідставно обвинувачуються у відсталості, фанатизмі й ін.: «Наполеглива прихильність традиційним релігійним поглядам звичайно сприяє нереалістичним, пассивистським, містичним підходам до соціальних проблем, сіє недовіру до науки й занадто часто стає на захист відсталих соціальних інститутів». Які соціальні інститути названі у якості «відсталих»? При цьому багаторазово говориться в самому Маніфесті - традиційні релігії, традиційні моральні цінності, нормальна сім'я, нормальні сексуальні стосунки, неприйняття сексуальних перекручень й евтаназії, негативна оцінка абортів. Досить характерно наступне положення Маніфесту: «Гуманісти вважають, що необхідно поширити застосування методів науки на інші області людської діяльності, і що не повинно вводитися ніяких обмежень для наукових досліджень, за винятком випадків, коли такі дослідження порушують права особистості». А якщо такі дослідження не порушують права конкретної особистості тут і зараз, але є нелюдськими й аморальними, або якщо вони загрожують всьому людству в цілому в майбутньому? Маніфест відповідає, що наукові дослідження в принципі не можуть бути зв'язані або обмежені ніякими моральними розуміннями: «Спроби перешкоджати вільному дослідженню з яких-небудь моральних, політичних, ідеологічних або релігійних розумінь у минулому незмінно терпіли невдачі». Завершуючи аналіз, варто зупинитися на такому положенні Маніфесту: «Ми пропонуємо, але не нав'язуємо, нижченаведені рекомендації, будучи впевненими в тім, що це буде внеском у діалог між людьми різних культур, політичних, економічних і релігійних поглядів». Таке висловлення не відповідає поведінці, практиці світських гуманістів. І про який діалог з гуманістами може взагалі йти розмова, якщо в Маніфесті відбита їхня нетерпимість до існуючих релігій і зовсім чітко заявляється про необхідність руйнування існуючих моральних систем цінностей і релігійних вчень, що вичерпали себе («вже не відповідають новим реаліям»). Сьогодні кожна людина на Заході повинна задуматися про своє майбутнє й про майбутнє свого потомства, своєї країни, своєї цивілізації. Необхідно усвідомити особливу відповідальність, що на нас покладена, і вступити в діалог із секулярним світоглядом. Світ сьогодні потребує саме серйозного й вдумливого діалогу, а не продовження й поглиблення конфлікту між релігійним і гуманістичним світоглядами . Прихильники християнського світогляду не проти гуманізму як такого, а проти його ліберальної, атеїстичної версії. Атеїстичному гуманізму християнство протиставляє релігійний гуманізм, заснований на духовних цінностях . Тому необхідно створювати умови для викладання предмету духовно – морального спрямування. Так вивчення предмету “Християнська етика” в школі має сприяти розвитку моральної особистості, формуванню в неї активної життєвої позиції, вихованню належного ставлення до проявів аморальності, здатності відстоювати свою позицію. передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті, особистих релігійних та світоглядних переконань людини, формування толерантності, здатності до співпраці в полікультурному і поліконфесійному середовищі.
Предмет “Християнська етика” є дисципліною світоглядного, релігійно-культурного та освітньо-виховного спрямування, яка вибудовується як фундамент буттєвих цінностей сучасної людини.

Список використаної літератури 1. Куртц П. Мужество стать: Добродетели гуманизма. - М., 2000. - 160 с. - (Здравый смысл: Журн. скептиков, оптимистов и гуманистов; Спец. вып.). 2. Современный гуманизм: Документы и исследования. - М., 2000. - 141 с. - (Здравый смысл: Журн. скептиков, оптимистов и гуманистов; ). 3. Кувакин В. Твой рад и ад: Человечность и бесчеловечность человека: (Философия, психология и стиль мышления гуманизма). - СПб.; М., 1998. - 360 с. 4. Современный гуманизм: Документы и исследования. - М., 2000. - 141 с. - (Здравый смысл: Журн. скептиков, оптимистов и гуманистов; Спец. Вып. 5. См. Митрополит Смоленский и Калининградский Кирилл. Норма веры как норма жизни. Проблема соотношения между традиционными и либеральными ценностями в выборе личности и обществ. Независимая газета № 28 (2090), 16 февраля 2000 г. 6. Н.Бердяев. Пути гуманизма. В кн.: Истина и откровение. СПб.,1996 7. Балашов Л.Е. Гуманистический манифест. - М., 2000. 8..ГудінгД., Ленікс Д., Світогляд,- Київ, 2003. 9. Ноубль Д., Философия мировоззрения. Христианское образование, сборник статей,-МАХШ, Киев,1998 10.Черный Юрий «Современный гуманизм» Санкт-Петербургское отделение Российского гуманистического общества» (Интернет) 11.Шеффер Френсис. Он здесь и Он не молчит;- Мирт, 2002
.

Список використаної літератури 1. Куртц П. Мужество стать: Добродетели гуманизма. - М., 2000. - 160 с. - (Здравый смысл: Журн. скептиков, оптимистов и гуманистов; Спец. вып.). 2. Современный гуманизм: Документы и исследования. - М., 2000. - 141 с. - (Здравый смысл: Журн. скептиков, оптимистов и гуманистов; ). 3. Кувакин В. Твой рад и ад: Человечность и бесчеловечность человека: (Философия, психология и стиль мышления гуманизма). - СПб.; М., 1998. - 360 с. 4. Современный гуманизм: Документы и исследования. - М., 2000. - 141 с. - (Здравый смысл: Журн. скептиков, оптимистов и гуманистов; Спец. Вып. 5. См. Митрополит Смоленский и Калининградский Кирилл. Норма веры как норма жизни. Проблема соотношения между традиционными и либеральными ценностями в выборе личности и обществ. Независимая газета № 28 (2090), 16 февраля 2000 г. 6. Н.Бердяев. Пути гуманизма. В кн.: Истина и откровение. СПб.,1996 7. Балашов Л.Е. Гуманистический манифест. - М., 2000. 8..ГудінгД., Ленікс Д., Світогляд,- Київ, 2003. 9. Ноубль Д., Философия мировоззрения. Христианское образование, сборник статей,-МАХШ, Киев,1998 10.Черный Юрий «Современный гуманизм» Санкт-Петербургское отделение Российского гуманистического общества» (Интернет) 11.Шеффер Френсис. Он здесь и Он не молчит;- Мирт, 2002.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення
Показувати:   
Цей форум закрито   Цю тему закрито    Форум Дніпропетровської державної фінансової академії -> Сьомі Всеукраїнські читання “ПРАВОСЛАВ’Я У СВІТОВІЙ КУЛЬТУРІ” Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  
Ви не можете писати нові повідомлення в цю тему
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете голосувати у цьому форумі


Powered by phpBB © 2001, 2005 phpBB Group
Вы можете бесплатно создать форум на MyBB2.ru
Український переклад © 2005-2006 Сергій Новосад