Форум Дніпропетровської державної фінансової академії
Форум присвячений вступу, навчанню, подіям яки відбуваються у Дніпропетровської державної фінансової академії, проведення Інтернет конференції, працевлаштуванню студентів академії, співпраці з партнерами.
Написане: вівторок листопада 10, 2009 12:01 pm Тема повідомлення: Гродікова Олена Володимирівна,Цінності секулярного гуманізм
Гродікова Олена Володимирівна
Зеленопільська неповна середня
загальноосвітня школа
Криворізька спеціалізована школа №71
Цінності секулярного гуманізму
в світлі християнського світогляду
Цінності секулярного гуманізму у світлі християнського світогляду.
Основним питанням сучасного міжцивілізаційого діалогу є питання про цінності. Від відповіді на нього, від того, які ціннісні орієнтири будуть визначені основними, залежить сьогодення й майбутнє людства. У сучасній битві за цінності по різні боки баррикад найчастіше опиняються люди, що надихаються релігійним ідеалом, і ті, чий світогляд сформований секулярним гуманізмом. Світоглядним стрижнем сучасної ідеології є гуманістичне уявлення про абсолютну гідність людини й про наявність універсальних, «загальнолюдських» цінностей, які повинні стати основою єдиної світової цивілізації. Під загальнолюдськими цінностями, однак, розуміються не тільки ті духовно-моральні установки, які є спільними для всіх релігій або які обов'язкові як для релігійних, так і для нерелігійних людей («не убий», «не вкради», «не лжесвідчи» і т.д.), але й багато спірних з релігійної точки зору ідей , укорінених в ліберально-гуманістичній моралі етичного релятивізму. Цю боротьбу прихильники релятивізму люблять зображувати як зіткнення між - з одного боку - застарілим, віджилим свій вік, заснованим на донаукових уявленнях, на «метафізичних і теологічних спекуляціях минулого» світоглядом, і - з іншого боку - прогресивним, науковим і сучасним поглядом на життя. Дану ідею вони впроваджують у розум людей через засоби масової інформації й через систему державної початкової, середньої й вищої освіти. Молодь виховується на уявленні про те, що ми живемо в «після християнську» епоху, що релігія - доля людей похилого віку, які безнадійно відстали від життя. Ліберальний гуманізм активно бореться за серця й розум молоді, бо саме від їхнього світогляду буде залежати результат всесвітньої суперечки про цінності, яку представники секулярного гуманізму намагаються видати за конфлікт поколінь. Іноді здається, що ми живемо в переверненому світі. У світі, де шкала цінностей перекинута, де добро назване злом, і зло добром, життя - смертю, і смерть- життям. Цінності, засновані на релігійному моральному ідеалі, як і раніше, залишаються традиційними для більшості людей на земній кулі, піддаються систематичній критиці, а нові моральні норми, не вкорінені в традиції й що суперечать самому людському єству, впроваджуються в маси. У мільйонів ненароджених дітей віднімають життя, а старим і невиліковно хворим пропонують «право на смерть». Ідеали родини, шлюбу, подружньої вірності, осміюються , а сексуальні порушення й «вільна любов» активно пропагуються й заохочуються. Чума войовничого безбожництва й лібералізму вразила мільйони людей на Заході: в одних вона відняла життя, іншим не дала можливість народитися, третім надала право «піти з гідністю». Етика релятивізму проникнула в сфери освіти й принесла свій жалюгідний результат. У березні 2009 року «Асоціація педагогів-християн» Дніпропетровської області провела ряд дискусій у вищих й середніх навчальних закладах на тему: «Чому я вірю в те, у що вірю»? Під час дискусії було поставлене питання: « Чи вважаєте ви, що моральні цінності є абсолютними або ж відносними, тобто що змінюються в часі»? На жаль, 95% студентів і старшокласників стали, самі не розуміючи того, прихильниками етичного релятивізму. Для України тема етичного релятивізму, який є складовою частиною секулярного гуманізму, актуальна з багатьох причин. Насамперед, тому що він намагається заповнити той ціннісний вакуум, що утворився сьогодні в суспільній свідомості в результаті глибоких і радикальних економічних, політичних і соціальних змін у країні. Також тема актуальна через гуманізацію освіти, тому що, секуляризм у цей час є домінуючим світоглядом у середній і вищій школі. Секулярний або світський гуманізм - це світогляд, в основі якого лежить атеїстичне мислення, що заперечує який би те не було вищий сенс й яку б то не було духовну реальність. Секулярний гуманізм визнає матеріальну природу й соціальну природу людини, але заперечує духовну. Секулярні гуманісти заявляють, що людина може обійтися без вищого сенсу, вільна сама наповнювати своє життя будь-яким сенсом, виходячи зі свого критичного розуму. В "Декларації секулярного гуманізму", автором якої є Пол Куртц , говориться: "Суддею етичної поведінки повинен бути критичний розум. Ціль гуманізму - розвиток автономних і відповідальних індивідів, здатних самостійно приймати рішення на основі розуміння людської поведінки»... Світогляд сучасного гуманізму отримав свій вираз в новому програмному документі за назвою "Гуманістичний маніфест-2000: Заклик до нового планетарного гуманізму". Появу "Гуманістичного маніфесту- 2000" було викликано змінами, що відбулися в останні десятиліття XX ст. Серед них - крах комунізму в СРСР і країнах Східної Європи, припинення протистояння воєнних блоків, прискорення глобалізації світової економіки, збереження високих темпів науково-технічного прогресу, виникнення й стрімкий розвиток глобальної комп'ютерної мережі Інтернет і т.д. Ці й інші глибокі зміни спричинили потребу в новій оцінці сучасного життя й перспектив світового співтовариства з погляду гуманістичн світогляду. Щоб краще зрозуміти точку зору християнського світогляду щодо світського гуманізму, проаналізуємо деякі тези з документу «Гуманістичний маніфест 2000. Заклик до нового планетарного гуманізму”» Наприклад, в якості позитивного явища гуманістичний маніфест проголошує наступне: «Вирішена проблема збільшення населення в багатих країнах Європи й Північної Америки. У багатьох областях світу населення зростає не за рахунок народжуваності, а за рахунок зменшення смертності й збільшення тривалості життя, – це позитивна тенденція». Для християнського розуміння скорочення чисельності населення й різке падіння народжуваності не можуть сприйматися позитивно. При тому, що зниження чисельності населення здійснюється на практиці аж ніяк не гуманними методами: стерилізація, аборти…Нав'язується ідея «права на аборти »: «Жінки повинні мати право самостийно розпоряджатися власним тілом. Це надає свободу мати або не мати дітей, право на добровільну контрацепцію й переривання вагітності». Де права ненародженої дитини? Таке право не має ніякого відношення до гуманізму в його загальноприйнятому розумінні. Аборт із християнської точки зору є вбивством. Ще одна важлива теза з маніфесту: «З раннього віку повинна бути доступна можливість відповідної сексуальної освіти, що стосується питань відповідальної сексуальної поведінки, планування сім'ї й методів контрацепції». Із християнської точки зору секс дозволений тільки в шлюбі, дошлюбні сексуальні зв'язки несуть небезпечні наслідки, тому теза про контрацепцію й сексуальну освіту дітей більше виглядає як пропаганда сексуальної розбещеності, ніж турбота про підростаюче покоління. Маніфест говорить про «право на евтаназїю». Християнський світогляд вважає евтаназїю вбивством і втручанням людини в життя, дане Богом. Розглянемо ще одну тезу: «Ми повинні бути готовими прийняти нові можливості відтворення роду, що відкрилися завдяки науковим дослідженням – такі як…генетична інженерія, трансплантація органів і клонування. У цих питаннях ми вже не можемо оглядатися на моральні підвалини минулого». Маніфест сміливо пропагує антихристиянський погляд на продовження роду й принижує абсолютні цінності Біблії, називаючи їх «моральними підвалинами минулого». Маніфест відчиняє дорогу аморальності й безвідповідальності в статевих стосунках, заявляючи, що гуманісти виступають за «сексуальну свободу для дорослих людей за їхньою взаємною згодою». Одна із тез гуманістів – відстоювання легалізації одностатевих браків: «Подружні пари однієї статі повинні мати ті ж права, що й гетеро сексуальні пари». Це повністю суперечить християнському вченню. Маніфест заявляє: «Ми чекаємо сміливих і новаторських ідей, спрямованих на максимальне прискорення людського прогресу у світовому масштабі». І в цьому контексті читаємо тезу: «Не повинні заборонятися браки між родичами». Пропаганда інцесту як норми - це закономірний вінець усього «морального корпусу» ідеології секулярного гуманізму. «Кожен представник людського роду повинен бути гарантований від страху перед моральним тиском (будь то з боку приватних осіб, суспільних або політичних інститутів)». Християнський світогляд передбачає відповідальність кожної людини перед Богом на підставі християнських стандартів за свою моральну поведінку. У Маніфесті всіляко нав'язується неправильна думка про те, що існуюча мораль уже є «архаїчною», відсталою, гальмуючою науковий прогрес: «Планетарний гуманізм прагне запропонувати досяжні цілі на тривалу перспективу. У цьому складається принципове розходження між гуманізмом й архаїчною, що ґрунтується на релігії мораллю. Гуманізм малює нові, сміливі образи майбутнього, породжує впевненість у спроможності людського роду вирішувати проблеми, що встають перед ним, спираючись на розум і позитивний світогляд». Християнська мораль вірить у Божественне керівництво, допомогу й трансцендентне втручання в життя людства. «Архаїчній» моралі протиставляється ідеологія гуманістів як «вища цінність»: «Планетарний гуманізм, представлений у даному Маніфесті, є за своїм світоглядом пост-постмодерністським. Він ґрунтується на вищих цінностях сучасності». Відкидаючи накопичений людством досвід у моральному саморегулюванні, маніфест заявляє, що гуманізм не бажає миритися з існуючими нормами моралі, і несе людству власну мораль, головним критерієм оцінки якої буде «щастя»: «Моральні прихильності глибоко кореняться в людському єстві й розвивалися протягом всієї історії людства. Тому гуманістична етика не вимагає згоди щодо теологічних або релігійних постулатів – такої згоди й неможливо досягти, – але зводить, в остаточному підсумку, будь-які моральні норми до звичайних людських інтересів, бажанням, потребам і цінностям. Ми судимо про ці норми за тим, як вони служать людському щастю й соціальній справедливості». Але «щастя» у цьому випадку – це дуже розмите поняття. Для християнина категорія щастя буде розкриватися через інші характеристики якості й умов життя, ніж для атеїста. Щастя олігарха навряд чи буде однаковим із щастям бідної селянки. Зокрема, заявляється, що ідеологія гуманізму несе людству «щастя»: «Гуманізм сприяв формуванню нової етики, що висуває на перший план цінності свободи й щастя, що підкреслює значимість природних людських прав». Віруючі світових релігій огульно й безпідставно обвинувачуються у відсталості, фанатизмі й ін.: «Наполеглива прихильність традиційним релігійним поглядам звичайно сприяє нереалістичним, пассивистським, містичним підходам до соціальних проблем, сіє недовіру до науки й занадто часто стає на захист відсталих соціальних інститутів». Які соціальні інститути названі у якості «відсталих»? При цьому багаторазово говориться в самому Маніфесті - традиційні релігії, традиційні моральні цінності, нормальна сім'я, нормальні сексуальні стосунки, неприйняття сексуальних перекручень й евтаназії, негативна оцінка абортів. Досить характерно наступне положення Маніфесту: «Гуманісти вважають, що необхідно поширити застосування методів науки на інші області людської діяльності, і що не повинно вводитися ніяких обмежень для наукових досліджень, за винятком випадків, коли такі дослідження порушують права особистості». А якщо такі дослідження не порушують права конкретної особистості тут і зараз, але є нелюдськими й аморальними, або якщо вони загрожують всьому людству в цілому в майбутньому? Маніфест відповідає, що наукові дослідження в принципі не можуть бути зв'язані або обмежені ніякими моральними розуміннями: «Спроби перешкоджати вільному дослідженню з яких-небудь моральних, політичних, ідеологічних або релігійних розумінь у минулому незмінно терпіли невдачі». Завершуючи аналіз, варто зупинитися на такому положенні Маніфесту: «Ми пропонуємо, але не нав'язуємо, нижченаведені рекомендації, будучи впевненими в тім, що це буде внеском у діалог між людьми різних культур, політичних, економічних і релігійних поглядів». Таке висловлення не відповідає поведінці, практиці світських гуманістів. І про який діалог з гуманістами може взагалі йти розмова, якщо в Маніфесті відбита їхня нетерпимість до існуючих релігій і зовсім чітко заявляється про необхідність руйнування існуючих моральних систем цінностей і релігійних вчень, що вичерпали себе («вже не відповідають новим реаліям»). Сьогодні кожна людина на Заході повинна задуматися про своє майбутнє й про майбутнє свого потомства, своєї країни, своєї цивілізації. Необхідно усвідомити особливу відповідальність, що на нас покладена, і вступити в діалог із секулярним світоглядом. Світ сьогодні потребує саме серйозного й вдумливого діалогу, а не продовження й поглиблення конфлікту між релігійним і гуманістичним світоглядами . Прихильники християнського світогляду не проти гуманізму як такого, а проти його ліберальної, атеїстичної версії. Атеїстичному гуманізму християнство протиставляє релігійний гуманізм, заснований на духовних цінностях . Тому необхідно створювати умови для викладання предмету духовно – морального спрямування. Так вивчення предмету “Християнська етика” в школі має сприяти розвитку моральної особистості, формуванню в неї активної життєвої позиції, вихованню належного ставлення до проявів аморальності, здатності відстоювати свою позицію. передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті, особистих релігійних та світоглядних переконань людини, формування толерантності, здатності до співпраці в полікультурному і поліконфесійному середовищі.
Предмет “Християнська етика” є дисципліною світоглядного, релігійно-культурного та освітньо-виховного спрямування, яка вибудовується як фундамент буттєвих цінностей сучасної людини.
Список використаної літератури 1. Куртц П. Мужество стать: Добродетели гуманизма. - М., 2000. - 160 с. - (Здравый смысл: Журн. скептиков, оптимистов и гуманистов; Спец. вып.). 2. Современный гуманизм: Документы и исследования. - М., 2000. - 141 с. - (Здравый смысл: Журн. скептиков, оптимистов и гуманистов; ). 3. Кувакин В. Твой рад и ад: Человечность и бесчеловечность человека: (Философия, психология и стиль мышления гуманизма). - СПб.; М., 1998. - 360 с. 4. Современный гуманизм: Документы и исследования. - М., 2000. - 141 с. - (Здравый смысл: Журн. скептиков, оптимистов и гуманистов; Спец. Вып. 5. См. Митрополит Смоленский и Калининградский Кирилл. Норма веры как норма жизни. Проблема соотношения между традиционными и либеральными ценностями в выборе личности и обществ. Независимая газета № 28 (2090), 16 февраля 2000 г. 6. Н.Бердяев. Пути гуманизма. В кн.: Истина и откровение. СПб.,1996 7. Балашов Л.Е. Гуманистический манифест. - М., 2000. 8..ГудінгД., Ленікс Д., Світогляд,- Київ, 2003. 9. Ноубль Д., Философия мировоззрения. Христианское образование, сборник статей,-МАХШ, Киев,1998 10.Черный Юрий «Современный гуманизм» Санкт-Петербургское отделение Российского гуманистического общества» (Интернет) 11.Шеффер Френсис. Он здесь и Он не молчит;- Мирт, 2002
.
Список використаної літератури 1. Куртц П. Мужество стать: Добродетели гуманизма. - М., 2000. - 160 с. - (Здравый смысл: Журн. скептиков, оптимистов и гуманистов; Спец. вып.). 2. Современный гуманизм: Документы и исследования. - М., 2000. - 141 с. - (Здравый смысл: Журн. скептиков, оптимистов и гуманистов; ). 3. Кувакин В. Твой рад и ад: Человечность и бесчеловечность человека: (Философия, психология и стиль мышления гуманизма). - СПб.; М., 1998. - 360 с. 4. Современный гуманизм: Документы и исследования. - М., 2000. - 141 с. - (Здравый смысл: Журн. скептиков, оптимистов и гуманистов; Спец. Вып. 5. См. Митрополит Смоленский и Калининградский Кирилл. Норма веры как норма жизни. Проблема соотношения между традиционными и либеральными ценностями в выборе личности и обществ. Независимая газета № 28 (2090), 16 февраля 2000 г. 6. Н.Бердяев. Пути гуманизма. В кн.: Истина и откровение. СПб.,1996 7. Балашов Л.Е. Гуманистический манифест. - М., 2000. 8..ГудінгД., Ленікс Д., Світогляд,- Київ, 2003. 9. Ноубль Д., Философия мировоззрения. Христианское образование, сборник статей,-МАХШ, Киев,1998 10.Черный Юрий «Современный гуманизм» Санкт-Петербургское отделение Российского гуманистического общества» (Интернет) 11.Шеффер Френсис. Он здесь и Он не молчит;- Мирт, 2002.
Ви не можете писати нові повідомлення в цю тему Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі Ви не можете голосувати у цьому форумі