Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

Форум присвячений вступу, навчанню, подіям яки відбуваються у Дніпропетровської державної фінансової академії, проведення Інтернет конференції, працевлаштуванню студентів академії, співпраці з партнерами.
 
 ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Офіційний сайт академії
Дяченко М.К. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВОЇ ...

 
Нова тема   Відповісти    Форум Дніпропетровської державної фінансової академії -> Перспективи економічного і соціального розвитку національних економік в умовах глобалізації та регіоналізації
Попередня тема :: Наступна тема  
Автор Повідомлення
nivmns_dsfа


   

З нами з: 25.03.10
Повідомлень: 810

ПовідомленняНаписане: четвер березня 26, 2015 10:59 am    Тема повідомлення: Дяченко М.К. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВОЇ ... Відповісти цитуючи

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВОЇ РЕФОРМИ В КОНТЕКСТІ СТИМУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Дяченко М.К.
Дніпропетровська державна фінансова академія
e-mail: mykola_dyachenko@ua.fm


З 1 січня 2015 року в Україні фактично запроваджена нова бюджетно-податкова модель, яка за очікуваннями повинна спрямовуватись на забезпечення фінансової децентралізації, а саме збільшення обсягу фінансових ресурсів у розпорядженні органів місцевого самоврядування, формування фінансово спроможних територіальних громад, підвищення рівня фінансування власних та делегованих повноважень адміністративно-територіальних утворень.
Зміни відбулися як в частині регулювання наповнення місцевих бюджетів (зокрема і через податкові важелі), так і в частині здійснення видаткових повноважень. За ідеєю Міністерства фінансів, реформа дасть місцевим бюджетам мільярди гривень додаткових ресурсів. Такі кошти можна буде залучити за рахунок двох основних джерел доходів, що спрямовуються безпосередньо до бюджетів місцевого самоврядування. По-перше, це податок з продажів підакцизних товарів, по-друге – податок на нерухомість. Куди спрямовувати отримані гроші, будуть вирішувати самі місцеві ради.
Нововведений акцизний податок з роздрібного продажу алкогольних, тютюнових виробів та пива має двоїстий характер в контексті впливу на соціальний та економічний розвиток місцевих громад. Так, запровадження акцизу у вигляді надбавки до ціни продукції спричинить здорожчання даних підакцизних видів товарів, котрі не є продуктами першої необхідності, більше того – виступають шкідливими до вживання, і певною мірою має обмежити їх споживання, що позитивно вплине на здоров’я мешканців громади. Отже, з огляду на це, місцева влада зацікавлена у встановленні максимальної ставки податку для скорочення споживання зазначених видів продукції і наповнення місцевої скарбниці. Однак, прагнучи максимізувати надходження до бюджету за рахунок даного джерела, місцева влада побічно зацікавлена у збільшенні обсягів реалізації підакцизної продукції, розширенні мережі закладів реалізації. Тобто соціальні та економічні інтереси місцевих громад в даному випадку вступають у певну суперечність. Вважаємо, що місцева влада повинна розглядати даний новий податок виключно як додаткове джерело наповнення місцевого бюджету, приділяючи більшу увагу його соціальним аспектам та максимізуючи дохід бюджету переважно за рахунок інших джерел.
Реформування податку на нерухомість має як позитивні моменти, так і недоліки. У провідних країнах світу даний податок є одним з основних джерел власних доходів місцевих бюджетів. Намагання підвищити дієвість оподаткування нерухомого майна, звісно, є важливим кроком на шляху до підвищення фінансової стійкості місцевих бюджетів. Проте сама система нарахування податку на нерухоме майно позначається деякими проблемними моментами. Так, при обчисленні податкового зобов’язання не беруться до уваги вартісні характеристики об’єктів власності, натомість за базу визначено площу нерухомості. Вказане спричинює однаковість суми сплати до бюджету, незалежно від якості будівель, приміщень, їхнього розташування та будівельних матеріалів. Таким чином, за об’єкти різної вартості, але однакового метражу платникам доводиться платити однакові суми податку за інших рівних умов. Це певною мірою порушує принцип справедливості оподаткування і негативно впливає на соціально-економічне становище платників податків на рівні громад. В даному випадку бюджетний механізм стимулювання регіонального розвитку виконує свої функції не у повному обсязі. Вважаємо, що такий підхід до оподаткування нерухомого майна є виправданий виключно на перехідному етапі розвитку податкової системи. В подальшому необхідно переходити до встановлення вартісної бази оподаткування. На нашу думку, позитивним є залучення до оподаткування комерційної нерухомості – це створює стимули до більш продуктивного використання виробничих, складських тощо площей. Місцева влада може маніпулювати елементами податку для вибору найбільш сприятливих параметрів саме для конкретної громади з огляду на конкретні умови. Не врегульованим залишається питання сплати податку на нерухомість у разі наявності у власності однієї особи двох і більше об’єктів на території різних адміністративно-територіальних одиниць – в частині розподілу сум податкового зобов’язання між різними місцевими бюджетами. Вважаємо, що слід перемістити акцент з оподаткування власників на оподаткування конкретних об’єктів нерухомості.
Оновлений Бюджетний кодекс передбачає зарахування до доходів загального фонду екологічного податку. З одного боку дане нововведення розширить дохідну базу загальної частини бюджету, проте з іншого – привнесе певний ризик у фінансування природоохоронних та екологічних заходів в контексті достатності фінансових ресурсів. Вагомим джерелом доходів місцевих бюджетів стане також 10 % податку на прибуток підприємств приватної форми власності. Разом з тим, бюджетною реформою запропоновано нове розщеплення податку з доходів фізичних осіб, за яким з місцевих бюджетів вилучається 25 % цього податку на користь державного бюджету.

Анонсоване скорочення кількості податків навряд чи позначиться на зниженні загального рівня податкового навантаження на суб’єктів господарювання, оскільки значною мірою відбулося укрупнення існуючих податків. Загалом підтримуючи уніфікацію податків, вважаємо, такий підхід до податкового реформування не надто стимулюватиме підприємницьку активність, зокрема й у регіональному розрізі.
Проведеною бюджетною реформою скасовано поділ видатків місцевих бюджетів на кошики. Відтак, із правового поля виведено поняття доходів і видатків, що враховуються, та доходів і видатків, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. Однак це рішення не змінює економічної суті окремих видатків. Так, видатки на загальну середню освіту та медичну допомогу за своєю сутністю залишаються делегованими державою місцевій владі повноваженнями, але з 2015 року фінансуватися вони будуть із місцевих бюджетів за рахунок коштів державного бюджету, переданих у вигляді субвенцій, - аналогічно до субвенцій на виконання програм соціального захисту населення, видатки за рахунок яких й до бюджетної реформи у повному обсязі фінансувалися за рахунок переданих коштів центрального бюджету. Разом з тим, окремі делеговані видатки, зокрема по сфері культури, будуть в подальшому фінансуватися за рахунок чистих доходів місцевих бюджетів. А самі доходи місцевих бюджетів, як уже було зазначено, втрачають поділ на власні та закріплені.
Крім того, встановлено новий розподіл доходів та видатків між районними бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування в межах районів. Так, з 2015 року до доходів сіл, селищ та міст районного значення припинено зарахування податку з доходів фізичних осіб, а також перенесено на районний рівень фінансування закладів культури (бібліотек, сільських клубів тощо) та закладів дошкільної освіти. По суті, серед повноважень цих громад залишено виключно функції місцевого значення: благоустрій, комунальні дороги тощо. Однак, Бюджетним кодексом передбачено право місцевих громад, утворених шляхом об’єднання у рамках здійснення адміністративно-територіальної реформи відповідно до вимог законодавства, отримувати доходи та виконувати зобов’язання, притаманні районному рівню бюджетної системи. Таким чином створено законодавчі підвалини до стимулювання дрібних громад до добровільного об’єднання з власної ініціативи у більш потужні та спроможні громади. Отже, стимулювання громад до об'єднання та формування спроможних територіальних громад здійснюватиметься через механізм переходу бюджетів об’єднаних громад на прямі міжбюджетні відносини з державними бюджетом, оскільки необхідною складовою бюджетної децентралізації має бути укрупнення територіальних громад, з тим, щоб фінансові можливості місцевих бюджетів давали змогу органам місцевого самоврядування ефективно виконувати їх функціональні повноваження. Надання багатьох видів суспільних благ є економічно виправданим, якщо кількість користувачів сягає певної величини. Питомі витрати на надання таких благ можна знизити, розширивши коло жителів, які можуть ними користуватися та, одночасно, сплачуючи податки, брати участь у фінансуванні витрат.
Щодо власне нововведеної системи міжбюджетного вирівнювання, то було встановлено систему вирівнювання за закріпленими загальнодержавними податками (податком на прибуток (виключно для обласних бюджетів) та податком на доходи фізичних осіб) – залежно від рівня надходжень на одного жителя. Решта платежів вирівнюванню не підлягають і залишаться в повному розпорядженні місцевих бюджетів. Зазначене сприятиме забезпеченню місцевих бюджетів достатніми надходженнями та стимулюватиме місцеві органи влади до залучення додаткових надходжень та розширення бази оподаткування.
Дотування і вилучення надлишкових коштів до державного бюджету буде ґрунтуватися на нових принципах. Так, запроваджено базову та протилежну їй, реверсну, дотацію. Конкретна дотація встановлюватиметься залежно від значення індексу відносної податкоспроможності, однак, її обсяг та напрямок визначатиметься на відміну від правил, що діяли до 2015 року, суто виходячи із дохідних показників.
Отже, останнім часом було докладено значних зусиль у напрямку реформування бюджетної і податкової системи України, в тому числі у контексті стимулювання регіонального розвитку. Однак, бюджетний механізм потребує подальшого відпрацювання та вдосконалення окремих важелів та інструментів впливу на розвиток регіонів і громад.

Література:
1. Бюджетний кодекс України (зі змінами) від 08.07.2010 № 2456-VI [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 2010. - № 50-51. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/page. 2. Податковий кодекс України (зі змінами) від 02.12.2010 № 2755-VI [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 2011. - № 13-14, 15-16, 17. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page.
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    Форум Дніпропетровської державної фінансової академії -> Перспективи економічного і соціального розвитку національних економік в умовах глобалізації та регіоналізації Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  
Ви не можете писати нові повідомлення в цю тему
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете голосувати у цьому форумі



Powered by phpBB © 2001, 2005 phpBB Group
Вы можете бесплатно создать форум на MyBB2.ru
Український переклад © 2005-2006 Сергій Новосад