Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[nivmns_dsfа]

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
Журавель А. І.,
студентка групи ФК-14-2
Дніпропетровська державна
фінансова академія
alinazhuravel@mail.ru

З науково-технічним прогресом умови нашого життя значно покращилися. Про це свідчить безліч факторів, серед яких найголовнішим можна виділити безпосередньо появу всесвітньої мережі Інтернет, без якої ми вже й не можемо уявити собі наше подальше існування.
«Інтернет - це всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.» [1]
Відповідно до Закону «Про телекомунікації» органом державного регулювання у сфері Інтернет на державному рівні є національна комісія, що здійснює регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. До її компетенції відноситься внесення пропозицій до органів державної влади щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів, однак до цього року комісією не виявлено наміру подати на розгляд Верховною Радою законопроект що визначав би основи правового регулювання такого масового інформаційного ресурсу як Інтернет.
Сама мережа Інтернет не обмежена кордонами нашої держави, тому поширюється на всі країни світу. Не можна не оговорити те, що з появою Інтернету життя людини значно полегшилося. А такі явища, як торгівля, реклама, робота, спілкування, навчання та багато чого іншого тепер неодмінно пов’язані з всесвітньою мережею. Так можливості людини значно розширилися, але її безпека с кожним днем знаходиться під загрозою.
З метою консолідації зусиль всіх зацікавлених сторін у розвитку Інтернету в Україні, була створена в листопаді 2000 року Інтернет Асоціація України (ІнАУ). Повсякденна діяльність якої полягає в практичній реалізації проектів, що сприяють розвитку українського сегменту глобальної мережі Інтернет. Особливу увагу асоціація приділяє захисту законних інтересів своїх членів, надаючи їм консультаційну і юридичну підтримку і забезпечуючи діалог з державними органами. [2]
Активний рух у питанні регулювання всесвітньої мережі конкретно в Україні розпочався з 09 лютого 2015 року, коли був зібран в місті Києві круглий стіл «Баланс між безпекою і свободою вираження поглядів в Інтернеті. З усіх положень якого, можна виділити головне – спроби уряду України взяти під контроль інформацію, яку отримує населення, захистити від провокаційних повідомлень, різних статей, а також попередити виникнення конфліктів між учасниками на фоні цих явищ. Пріоритет також надається випущенню та розповсюджуванню посібника з прав людини для інтернет-користувачів, який має узаконити права особи в мережі, та перешкоджати тим діям, які передбачають нанесення суцільної шкоди.
Але виходячи з цього, влада країни не має забувати про те, що кожен громадянин має право на доступ та «свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами незалежно від державних кордонів» згідно зі ст. 19 Загальної декларації прав людини. У разі володіння особою інформації, вона має право вибору, яке є важливим для її безпосереднього розвитку, такі положення передбачені ст. 23 розділу II Конституції України. Якщо особа не володіє інформацією, вона входить в кризовий стан, наслідками якого є: недовіра державі та іншим органам влади, розгортання мітингів та масштабних страйків в країні та ін.
На сьогодні в Україні не існує спеціального державного суб’єкта публічної адміністрації, який здійснює адміністративно-правове регулювання діяльності соціальних мереж та сайтів. А тому за те, що саме публікується в Інтернеті, ніхто не несе відповідальності. Цей факт дозволяє зростати кількості шахрайських сайтів та неіснуючих організацій, здійснювати обмін різними ресурсами та передавати не завжди правдиву інформацію. Усі ці фактори поширюють розростання кризових ситуацій, невиправданих пліток та масштабної людської паніки. А в умовах військового положення в країні, соціальна мережа Інтернет виступає як спосіб тотального впливу на свідомість народу, та кожна з вищезгаданих проблем загострюється й темпи її поширення зростають майже в тричі.
Тому, необхідно створити в державі спеціальні органи влади, які будуть здійснювати безпосередній контроль за правами користувачів мережі Інтернет. Важливим буде впровадження часткової цензури, основними функціями якої буде блокування потенційних загроз безпечного «пересування» у всесвітній павутині, та видалення тієї інформації, яка перечить нормам моралі, правам громадян та іншим встановленим органами державної влади нормам.

Література:
1.Закон України про телекомунікації [Електронний ресурс]: за станом на 19 квіт. 2014 р. / Верховна Рада України. – 2014. – № 12. – ст.155. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1280-15
2.Інтернет Асоціація України (ІнАУ) [Офіційний сайт організації]. – 2000. – Режим доступу до сайту : http://www.inau.ua/ru.phtml