Форум Дніпропетровської державної фінансової академії

[stevert1]

Похмура пора! Очей чарівність! Приємна мені твоя прощальна краса Люблю я пишне в'янення природи, У багрець і золото одягнені ліси, У їхніх сінях вітру шум і свіже дихання, І імглою хвилястою вкриті небеса, І рідкісний сонця промінь, і перші морози, І віддалені сивої зими погрози. І з кожної осені я розквітаю знову; Здоров'ю моєму корисний російський холод; До звичок буття знову відчуваю кохання: Чергою злітає сон, чергою знаходить голод; Легко і радісно грає в серці кров, Бажання киплять - я знову щасливий, молодий, Я знову життя сповнений - такий мій організм
https://mrbeast20242.blogspot.com/2024/09/blog-post_30.html